ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Дуже хочу, щоб читачі підказали мені, як краще поговорити зі своїми рідними, щоб у нас не виникло ніяких непорозумінь і щоб моя
донька не образилася на мене.
Я ніколи не скаржуся, не прошу до себе уваги – живу собі потихеньку, поки маю сили. Давно вже на пенсії, дуже чекала цей період,
люблю тишу, відпочинок, навіть в дома з подружкою. Мені подобається такий собі спокій, коли я можу насолоджуватися життям.
Зараз я сама собі господиня, коли хочу – тоді і встану. Захочу погуляти – вийду, немає настрою – з книжкою посиджу, або вишиваю
щось собі, або подивлюся улюблену передачу якусь по телевізору.
Я радію самотності. Я з тих людей, які люблять спокій і тишу.
Чому я це розповідаю? Бо багато людей можуть мене зрозуміли, а моя рідна дочка – ні. Вона наполегливо заважає моєму відпочинку, а
якщо я відмовляюся від її візитів, то ображається.
Я не сумую сама і якщо мені треба, вийду і на концерт, і в парк. Навіть в магазини люблю ходити одна. Дочка ж вважає, що в компанії
веселіше, є з ким порадитися.

Забіжить після роботи до мене мало не щодня, втомлена, в сумці продукти на вечерю. Ось і сидить, постійно одне і те саме запитує, а
сама на годинник поглядає – треба додому бігти. Час мій і свій витрачає! Кажу, треба буде – сама покличу, образиться, дверима стукне
і йде. Чоловікові своєму скаже, що я сказала, щоб вона йшла додому.
Увечері приходить зять і запитує: “Що вам допомогти?” Нічого не потрібно нам. На наступний день онука до мене просить йти: “Бабусю
йди, розважай, а то зовсім відлюдькувата стає”. Ось він сидить зі мною, в телефон грає, а я телевізор дивлюся. Нагодую пиріжками,
цукерок в кишені покладу. Хороший у мене онук. Каже: “В кіно давай тебе зводжу”. Мені з комп’ютером допоміг розібратися. Зараз кіно і
вдома дивлюся, яке захочу.
Дочка каже, що я завжди незадоволена ні нею, ні її чоловіком, ні своїм онуком. Але ж це не так, я зовсім такого нічого не маю на думці. Я
намагаюся бути привітною зі своїми рідними, годинами уважно слухала все, що мені не цікаво зовсім, що вона розповідала: хто що на
роботі говорить, де капуста дешевше. Аби донька не ображалася на мене, бо вона мене по-іншому не зрозуміє.
Піде додому – зітхну з полегшенням, навіть кіт ховається, коли вони до мене приходять, коли донька прибирає в кухні все на свій лад.
Потім знову все переставлю, як мені зручно, як я звикла, витрачу цілу годину після її «допомоги».
Як мені поговорити з дітьми, щоб вони зрозуміли і не ображалися на мене? Щоб зрозуміли, що мені зараз їх така допомога ще не
потрібна.
 Ukrainians.Today 
Фото ілюстративне, з вільних джерел.