ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Жодне з українських міст, зокрема Київ, Харків, Херсон, Суми, вже не ризикує повторити долю Маріуполя, який був оточений. Путін ніколи не піде на капітуляцію, але його може знести власне оточення.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Олег Жданов.

– Чи можна сказати, що у війні настав перелом? Куди рухається процес?

– Ні, ще не можна сказати, що настав перелом, але можна сказати, що наступальний потенціал російського угруповання на нашій території вичерпано практично повністю.

Тепер нам треба розпочинати другий етап оборонної операції з підготовки до контрнаступу та відновлення наших кордонів.

Але цей тиждень буде ще досить важким у плані оборонних боїв та підготовки до перелому ситуації для контрнаступу.

– Чи достатньо у нас сил для контрнаступу, для звільнення окупованих територій?

– Думаю, що так. Поки що ми бачимо маневрену оборону з боку ЗСУ, ми виснажуємо противника, але підготовки до масованого наступу ми ще не бачили. Як я розумію, Генеральний штаб не використовуватиме основну ударну силу, допоки вони не будуть впевнені в тому, що ми матимемо успіх.

– Чи передбачає цей контрнаступ звільнення також окупованих районів Донецької та Луганської областей, Криму?

– Тут треба говорити вже не про Донбас, не про Крим, а про загальнонаціональну визвольну війну. Поки дипломати не порозумілися і не сіли за стіл переговорів на наших умовах, доти основною залишається силова операція зі звільнення наших територій.

Важливо розуміти: якщо ми зупинимося десь на Донбасі, перед цими самопроголошеними республіками і не підемо далі до Криму, то ми не закінчимо війну, ми її просто відкладемо, як 2015 року.

Згадайте початок війни у 2014 році. Він було кривавим, важким. Тепер подивіться на поточну другу хвилю війни – це повноцінний конфлікт. Повірте, третя хвиля війни Путіна буде набагато страшнішою. Тому відкладати в жодному разі не можна.

Ми маємо звільнити всю територію України.

– Є для Путіна можливість поповнити резерв, який, як ви кажете, вже вичерпаний?

– Тільки найманцями. Це єдине вікно, що в нього залишилося. І то, якщо вони встигнуть навербувати. Тому що, за деякими джерелами, Путін уже тиждень ходить із указом і ніяк не може зважитися на те, щоб оголосити воєнний стан в Росії.

– Що його зупиняє від цього кроку?

– Це може спричинити соціальний вибух. Справа в тому, що, оголосивши мобілізацію, Путін фактично визнає поразку російської армії в Україні.

Йому нічого пред'явити суспільству. У Росії вже кілька днів поспіль Путіну повідомляють, що "Херсон взято". А Херсон до кінця не взято. Тож вони бояться.

Є інформація, що вербувальники дійшли до Китаю, вони готові вербувати навіть китайських добровольців, щоб ті воювали в Україні.

– Як щодо резерву Білорусі та інших країн-сателітів путінської Росії?

– Наскільки я знаю, офіційно Казахстан відмовився давати війська. Може, він дасть війська під чужим прапором. Хоча Токаєв навряд чи рятуватиме Росію. Таджикистан погодився дати війська, але ця інформація затихла, подальшого просування немає. Але вони будуть їхати в Україну щонайменше три тижні – поки завантажаться, поки доїдуть, поки розвантажаться.

А з Білоруссю – Лукашенко, як завжди, виявився хитрішим за всіх. Спочатку він тягнув час до референдуму, тепер за підсумками референдуму він тягне час до 15 березня, а 15 березня набирає чинності нова Конституція, і головним вирішальним органом стають Народні збори. Але їх ще треба сформувати. Потім будуть вносити це питання та голосувати, брати участь Білорусі у війні чи ні. Внутрішня ситуація там також дуже погана, бо білоруси не налаштовані воювати в Україні.

Для Лукашенка поки що залишається вікно Овертона уникнути Гааги. Швидше за все, він прикриватиметься тим, що Путін насильно залишив війська після навчань, фактично окупував Білорусь та застосовує своє озброєння з території Білорусі.

Він має шанс переконати в цьому світову спільноту після закінчення війни. Але якщо Білорусь спрямує свої війська, він стає стовідсотковим співучасником Путіна.