Жінка нікому нічого не винна!
Хто вам сказав, що жінка повинна?
Хто вам сказав, що жінка повинна?
Жінка нікому нічого не винна!
Поміж численних і «треба», і «мушу»
Хтось зазирнув у її ніжну душу?
Хтось запитав: «Ти втомилася, жінко,
На гонах життєвих без відпочинку?..»
Скрізь, де не глянеш, її видно руки –
Кухня – робота – діти – онуки…
Святий альтруїзм, хронічна наївність…
Де ж та обіцяна гендерна рівність?
Епоха комп’ютерів і банкоматів,
А й досі сумісні жінка й лопата…
Кажуть, така її доля рутинна,
Кажуть, коритися мужу повинна,
Кажуть, кутки три мусить тримати…
Даруйте, панове, не забагато?..
Плаче душа її ніжно-ожинна…
Жінка нікому нічого не винна!
