«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

Зі своєю першою дружиною я познайомився на весіллі у сестри. Вона мені дуже сподобалася і ми відразу одружилися. З першою дружиною у нас було дві доньки. З роками вона взагалі перестала звертати на ме

Зі своєю першою дружиною я познайомився на весіллі у сестри. Вона мені дуже сподобалася і ми відразу одружилися. З першою дружиною у нас було дві доньки. З роками вона взагалі перестала звертати на мене увагу, її цікавили тільки гроші, які я приносив додому. Так ми прожили ще кілька років, і я якось я зустрів жінку, яка стала моєю другою дружиною. Вона була молода, красива і цікавилася моїм життям, моїми успіхами і досягненнями на роботі, я був цікавою людиною для неї. Тоді я відчув, вперше за б

На сьогоднішній день мені 67 років, я вже немолодий чоловік, але я ще трохи підробляю. За своє життя я мав два шлюби. З першою
дружиною ми прожили разом 12 років, а з другою всього лише 4 роки, на жаль.
Зі своєю першою дружиною я познайомився на весіллі у сестри. Красива та розумна дівчина була знайомою чоловіка моєї сестри і
сподобалася мені своєю простотою та щирістю, я тоді очей відвести від неї не міг. До того ж, незнайома мені тоді дівчина теж проявила
до мене симпатію. Ми продовжили спілкування і після весілля, потім я запропонував їй розписатися і жити разом.
Нам було добре разом, але з народженням дітей вона віддавала всю свою увагу лише їм, а я залишився в стороні завжди. У мене були
чудові дві дочки. Зізнаюся, я їх теж любив, але мені було прикро, що дружина мене перестала помічати взагалі, адже для неї тоді стало
головним те, скільки грошей я приніс додому, а не я сам. У повному нерозумінні один одного ми прожили ще кілька років, і я якось я
зустрів жінку, яка стала моєю другою дружиною.

Вона була молода, красива і цікавилася моїм життям, моїми успіхами і досягненнями по роботі, я був цікавою людиною для неї. Тоді я
відчув, вперше за багато років, що хтось про мене теж дбає, а не лише я сам турбуюся про свою сім’ю, я відчув себе дорогою їй
людиною. Саме тоді мені було це дуже важливо, щоб мене помітили, адже я на той час робив для дружини і дітей все, а для них
залишався порожнім місцем.
Коли я повідомив своїй першій дружині, що йду від неї, вона здалася мені абсолютно спокійною, вона сприйняла все, як належне.
Прикро, але мені саме тоді здалося, що у неї до мене зовсім ніяких почуттів не було. Я навіть подумав, що у неї є інший чоловік. Але я,
напевно, тоді помилився, бо вона й досі живе одна, ні з ким не має шлюбу. Мені незручно було перед дочками, але ми з дружиною
вирішили, що нам краще не зустрічатися. Точніше сказати, саме з ініціативи дружини, я не спілкувався всі ці роки зі своїми рідними
доньками, вона сказала, що так буде для них краще.
По-перше, дружина сказала, так буде добре саме для доньок, щоб вони не бачили, що в їх тата є інша сім’я. А по-друге, я одружився
вдруге, і у мене народився син, якому я приділяв велику частину вільного часу. Але при цьому, моя мама, коли ще була жива,
продовжувала підтримувати стосунки з онуками завжди, купувала їм подарунки, завжди давала гроші, якщо були якісь невеличкі
заощадження.
Також я через неї передавав гроші дочкам і подарунки на день народження. Нехай від імені бабусі, але мені все одно було приємно, що
я беру участь в житті моїх дітей.
Із другою дружиною ми прожили лише чотири роки, так як вона знайшла собі нового супутника життя – молодшого за мене чоловіка, і
сама написала заяву на розлучення.
Так як у мене була перспективна посада і високий оклад, вона заявила прямо скільки я їй зобов’язаний, а також скільки ще буду винен
своїй дитині. Але я не міг їй відмовити, це мій синок, значить, я повинен допомагати своїй дитині, адже я – батько.
Але згодом її новому чоловікові не хотілося, щоб я спілкувався з сином. Вони з дружиною домовилися, що той буде виховувати мого
сина, як рідного, щоб я у їх домі більше не з’являвся. Що я міг зробити тоді? У колишньої дружини непростий характер, вона не хотіла й
слухати мої доводи, не дослухалася до моєї думки, говорила, що знає, як буде краще для всіх.
Зараз мої діти дорослі, у них свої сім’ї і є вже свої діти, я давно вже маю онуків. За всі ці роки мої діти, про онуків взагалі говорити не
буду, навіть не поцікавилися: чи живий я, здоровий, може мені допомога якась потрібна.
Так, я розлучився з їх мамами, але я ж їх рідний батько? Чому вони забули про мене зараз, коли мені потрібна їх увага і підтримка? А
може і не згадували зовсім про мене взагалі? У мене зараз вже не перспективна робота, та й грошей я не назбирав, так як раніше я
віддавав більшу частину заробітку їм, своїм рідним дітям. А зараз просто хотів би спілкуватися з ними на старості, щоб не бути
самотнім, адже в мене є велика родина, яка про мене й знати нічого не хоче, я зайвий у їх сім’ях.
Напевно, я їм не потрібен? Вони забули про мене.
 Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – pixabay.

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі