Зробив тест ДНК на батьківство таємно від дружини, і втратив родину.
Пишу її, щоб поділитися досвідом і застерегти всіх від необдуманих рішень.
Ми з дружиною спочатку не планували народжувати дітей, але так склалося, що вона завагітніла. Ми, начебто захищалися, але так вийшло. Тоді у мене і з’явилися перші підозри.
Після цієї новини було вирішено одружитися і купувати житло, щоб будувати нашу сім’ю окремо від батьків.
Уже в шлюбі у нас народився син Денис, а ще через два роки дочка Оленка. Час минав, малеча підростала, і став помічати, що вони зовсім на мене не схожі, та й на дружину теж.
Колір волосся, ніс, губи, вуха: все не те.
Я згадав свої старі підозри і вирішив зробити тест ДНК. Нишком зібрав матеріал, відправив його в лабораторію і чекав. Не знаю, як зараз, а тоді це робилося майже місяць. Весь цей час я собі місця не знаходив.
Нарешті прийшли результати, само собою обидві дитини від мене, ймовірність — 99.9%. За своєю старою безглуздою звичкою я поклав результати тесту в шафку на полицю, де ми зберігаємо старі чеки, квитанції, рахунки та інші папірці.
Через кілька днів дружина затіяла генеральне прибирання і знайшла їх. Почався скандал, який в підсумку закінчився розлученням.
Вона так і не пробачила моєї недовіри. Тепер я бачуся з дітьми двічі на тиждень, а кохана жінка ставиться до мене холодно.
Ось, чим закінчилася для мене спроба відновити справедливість. Я втратив дітей і кохану дружину, з якою міг прожити щасливо до кінця днів …
