Більше половини диких видів кави на межі зникнення
Принаймні 60% диких видів кави знаходиться під загрозою вимирання, а 45% - не представлені ні в одній біологічній колекції. Дослідники відзначають, що дикі родичі арабіки і робусти можуть мати важливі ознаки стійкості до зміни клімату або шкідників, і їх зникнення скорочує можливості адаптації сектора, який вже є уразливим для цих загроз. Пише - ukr.media
Арабіка (Coffea arabica) і робуста (Coffea canephora) становлять 60% і 40% ринку кави відповідно (третій вид, Coffea liberica, становить лише незначну частку на світовому ринку). Зміна клімату, хвороби начебто іржі кави, що викликається грибком Hemileia vastatrix, і фузаріозу кави, а також шкідники на кшталт кавового жука Hypothenemus hampei представляють для комерційних сортів, які не відрізняються великим генетичним розмаїттям, зростаючі загрози. Стійкість до мінливого клімату, хворобам і шкідникам при цьому зустрічається у багатьох диких видів кави, які поки що не використовуються в сільському господарстві, але, як відзначає Аарон Дейвіс (Aaron Davis) з британських Королівських ботанічних садів Кью і його колеги, природоохоронний статус цих рослин і ризики для них вивчені недостатньо добре. Тим часом, коли одним з таких диких видів якраз і була робуста, яка, зокрема, більш стійка до іржі кави і всього за 150 років стала другим за значимістю комерційним сортом. Тому автори вважають, що нехтувати дикими видами кави не варто, інформує Ukr.Media.
Група Дейвіса застосувала критерії ризику вимирання, встановлені Червоною книгою Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), до всіх 124 відомих видів кави. За їх підрахунками, 75 з 124 видів, або 60%, вже знаходяться під загрозою вимирання за критеріями Червоної книги: дослідники відзначають, що це один з найвищих показників для рослин. До категорії вимираючих видів потрапила, зокрема, дика арабіка. 10 видів перебувають на межі повного зникнення, а лише 22 вразливі. 35 видів потрапили у категорію з малим ризиком, а для 14 видів оцінити загрозу не вийшло через нестачу інформації. При цьому дев'ять з цих 14 видів ніхто не бачив з 1940 року, а п'ять з них відомі тільки з гербаріїв, зібраних до 1900 року - можливо, ці види вже вимерли.
Потім учені проаналізували склад ботанічних колекцій наукових інститутів та інших організацій: тільки 55% всіх диких видів кави потрапили до колекції насіння і біоматеріалу, які необхідні для збереження видів, їх дослідження та можливого використання для селекції або генетичного редагування. Існуючі заповідники, національні парки та інші особливо охоронювані природні території хоча б частково захищають 72% всіх видів.
Автори зазначають, що ключовою загрозою для більшості диких видів кави залишається скорочення ареалу їх виростання через вирубки лісів, сільського господарства та тваринництва. Вони вважають, що нинішніх зусиль із захисту дикої кави в біологічних колекціях і природних умовах недостатньо, і кавова галузь повинна зробити її одним зі своїх пріоритетів.
У 2017 році вчені з Університету Аддіс-Абеби спільно з колегами з Великобританії проаналізували майбутнє кавових плантацій в Ефіопії і зробили висновок, що для збереження врожайності фермерам доведеться перенести господарство вище в гори. Міграція плантацій дозволить захистити їх від зміни клімату, яка вже зараз негативно впливає на врожай кави.
