Листівки Волинського краєзнавчого товариства міжвоєнного періоду (ФОТО)
Саме тоді, коли видавництво поштової листівки набуло найбільшого розквіту, як з огляду на якість, так і кількості, розпочинається її «золотий вік», який припадає на кін. XIX – поч. XX ст.
У цей період листівка стала головним засобом комунікації між людьми. Поштові картки вирізнялися вишуканістю, оригінальністю, їх сміливо можна було назвати творами мистецтва. Вражала різнобарвність методик, технологій та творчих підходів у виготовленні поштівок. Друкували листівки літографічним методом, більш вишуканим та оригінальним, та методом світлодруку, тобто фототипією. Широко використовували різноманітні прийоми оздоблення карток: тиснення, золотіння, посріблення, друк на фользі, бавовні, шовку. Художники, що працювали на видавництвах, займалися оформленнями колажів, що робило поштові картки справжніми мистецькими витворами. Не залишилось осторонь цих процесів і одне з найяскравіших видавництв того часу – Польське краєзнавче товариство (ПКТ), яке до Першої світової війни видало 20 серій листівок із нетиповими художніми елементами, що вирізняло його серед інших.
Під час і після Першої світової війни, коли листівка переставала бути основним засобом комунікації, видавці шукали дешевших та простіших методів виготовлення поштових карток, що негативно позначилося на їхній якості. Ці процеси зачепили і ПКТ. Хоча видавництво й продовжувало діяльність із новою силою, якість друку листівок погіршилась, художньому оформленню не приділяли великого значення і в плані артистизму воно вже нічим не вирізнялося серед інших видавництв.
Напрямки діяльності залишалися такими ж: ознайомлення з пам’ятками природи, архітектури та історії рідного краю. З 1918 до 1939 р. було видано 49 серій та 12 окремих ювілейних листівок. Були створені нові регіональні відділи Польського краєзнавчого товариства, які, крім краєзнавчої місії, займалися виготовленням поштових карток.
Волинське краєзнавче товариство й опіки над пам’ятками старовини було створене в Луцьку в 1927 р. і нараховувало дев’ять територіальних відділень. Самостійно товариство проіснувало лише п’ять років. 27 червня 1933 р., через економічну кризу та інші чинники, на з’їзді делегатів відділів Волинського краєзнавчого товариства й опіки над пам’ятками старовини було вирішено об’єднатися з Польським краєзнавчим товариством. 5 липня 1933 р. президія Польського краєзнавчого товариства прийняла рішення про створення Волинського воєводського округу ПКТ під назвою «Волинське краєзнавче товариство». До його складу входили філії в Дубні (20 осіб), Ковелі (28), Костополі (54), Кременці (40), Луцьку (164), Острозі (40), Рівному (20), Сарнах (63), Володимирі-Волинському (20), тобто дев’ять відділень і 449 членів із дотримання всіх умов і статуту ПКТ.
ПКТ проводило широку просвітницьку діяльність, регіональні відділення організовували подорожі, екскурсії, туристичні походи до пам’яток культури, історії та природи. У видавничій діяльності ПКТ, окрім виготовлення поштових карток, займало передові позиції у друкуванні путівників, туристичних карт, планів міст. Путівники одного з провідних діячів ПКТ, Мечислава Орловича, були чи не найпоширенішою інформаційно-туристичним виданням міжвоєнної Польщі. Із ПКТ співпрацювали відомі фотографи того часу, зокрема Ян Булгак, Генрик Поддембський, Едвард Августинович, який був членом Волинського краєзнавчого товариства, та багато інших.
На Волині видавництвом листівок займалися Волинське краєзнавче товариство у Луцьку, яке видало дві серії у 1935 та 1937 р., та Костопільська філія Волинського краєзнавчого товариства, котра виготовила у 1932 рр. дві серії з видами каменоломні в Яновій Долині та одну серію у 1934 р. на цю ж тему.
У серії 1935 р. із 15 листівок, що видало ПКТ у Луцьку, зображувалися найвизначніші пам’ятки Волині: замки в Дубні, Острозі, Корці, Луцьку, Олиці, три картки з визначними місцями Кременця, палац Вишневецьких у Вишнівці, костел бернардинів у Дубні, палац Любомирських у Рівному та фрагмент монастиря в Межирічі (нині Острозький район на Рівненщині).
Серія з 1937 р. нараховувала 21 листівку з памʼятками архітектури та краєвидами Волині. Виготовлена вона була у друкарні «Графіка» у Вільні, а знімки для листівок зробив один із найвидатніших польських фотографів Ян Булгак.
Саме в цій серії представлена єдина довоєнна поштова картка із зображенням озера Світязь.
На непідписаних листівках:
1. Янова Долина
6. Вишнівець
7. Межиріч
8. Кременець
9. Губків
10-12. Луцьк
13. Перевали
14. Озеро Світязь
