Українці кепкують із закону про інтимну близькість: чому це не смішно?
Це був один із перших радянсько-американських телемостів, проводили його за участі жіночої аудиторії у 1986 році між Бостоном та Ленінградом. Одна з американок пожалілася на засилля сексуальних образів, що їх використовують на американському телебаченні у рекламних роликах, а потому запитала у радянських жінок – а чи є в СРСР така проблема? Відповідати узялася така собі Людмила Іванова, яка й сказала ту вже знамениту фразу – але вона ж хотіла сказати, що в СРСР просто телевізійної реклами стільки немає, щоби там було те засилля сексу, а вийшло – вийшло так як вийшло! Аудиторія тоді вибухнула сміхом і не дала жіночці закінчити її фразу, яка мала пролунати так: в срср немає сексу в рекламі.
Нам запам'яталася скорочена версія цього вислову, а Людмила Іванова на довго стала героїнею анекдотів, хоча її провини тут немає, адже її слова були спотворені.
Чесно кажучи, в нас подібне із тим сексом регулярно стається. Чого варті тільки сьогоднішні зміни до кримінального кодексу, де чіткіше було сформульоване визначення зґвалтування, як сексу без згоди. Це дуже важливе і серйозне нововведення, але у нас воно вилилося тільки в тупі жарти про те, що для сексу тепер треба письмову угоду укладати і завіряти її зі свідками у нотаріуса. Це, звісно, повна маячня, жарт на рівні тієї відсутності сексу в СРСР.
Останніми днями шириться соцмережами дослідження, мовляв, українці розчаровані в сексі, набагато менше стали ним займатися, бо він перестав бути цікавим. Мовляв, знайшли собі замінник – перегляд безкінечних шоу від 95 кварталу. Звісно, це неправда, шоу 95-го кварталу і близько не таке цікаве, як секс – це я вам як українець відповідально заявляю.
А те от дослідження й соцопитування, яке начебто доводить, що українців перестав цікавити секс, було просто неправильно інтерпретоване ласими до сенсації журналістам , інформує - 24канал
