12 історій кохання в які важко повірити!
Любов – це не тільки компліменти, квіти і серенади під вікном, а й важка праця, яка вимагає зусиль від обох сторін.Іноді наші вчинки можуть сказати близькій людині набагато більше, ніж найприємніші слова на світі.
Ми підготували добірку історій, в яких є все: справжня любов, чудовий гумор, зворушливі вчинки і неймовірно милі моменти.
Живу разом з хлопцем. У нас є спільний ноутбук і вже місяць йде війна за шпалери на головному екрані: він постійно ставить танки, а я – милих зайчиків. Розповіла про це подрузі і вона прийшла в гості. Відкриває вона ноутбук і як вдарить мене рукою по лобі! Сказала придивитися до танка. Я придивилася уважніше і побачила, що там у танка на дулі висить перстень Вже місяць. А я і не помічала його. Тут вривається в кімнату мій хлопець і кричить: «Може, ти вже вийдеш за мене заміж?!» Готуємося до весілля.
Поки їхала на роботу, мою увагу привернула незвичайна пара. Це була молода сім’я з маленькою дитиною. У дівчини були проблеми зі слухом і мовленням, тому вони всю дорогу спілкувалися мовою жестів. Він вивчив заради неї цілу мову, а ми іноді навіть просто «вибач» сказати не можемо. Ось що таке справжня любов!
Бабуся і дідусь 80 років були разом. З 15 років вони були нерозлучними. Пройшли війну разом партизанами, дідусь повернувся без руки, а бабуся втратила слух. Пройшли через голод і злидні, виховали шістьох дітей, вберегли сім’ю від кримінальної банди, на пенсії встигли помандрувати і переїхати на малу батьківщину, до моря. Бабуся двічі перемогла рак, дідусь відновився після інсульту. Дідусь носив бабусі квіти все життя, між ними було стільки ніжності та турботи. Вони померли в 95 років з різницею в один день.
Щороку в річницю весілля чоловік надсилає мені СМС: «Наталіє Олексіївно, чи згідні ви вийти заміж за Сергія Федоровича?» Посміхаюся і пишу у відповідь: «Згідна!»
Чоловіка звуть Євген, він працює у великому колективі і часто приходить додому злий і замучений. Щоб зняти стрес, вкладаю його в ліжко і розповідаю казки, які сама придумала: про героя Женю-Котигорошка, який жорстоко, але справедливо покарав лиходіїв, а коли сам зробить дурниці – про Євгенія-дурня, який звичайно ж все врешті-решт виправив. Завжди засинає з усмішкою, з нею ж і прокидається вранці.
Коли моєму батькові було 35, йому терміново призначили складну операцію на серці. Весь той час, поки він був у лікарні, мама знаходилася поруч, спала з ним на одному маленькому ліжку. Вийшло так, що операцію татові зробили, а через 5 днів у мами був день народження. Батько ледве ходив від болю, шви розходилися. І ось ранок маминого дня народження. Вона прокинулася, а його поруч немає. У паніці почала шукати його по всьому відділенні. Вийшла на ганок лікарні і тут йде він: з величезним букетом квітів, тортом, цукерками, ледве перебираючи ногами і зціпивши зуби, але з широкою посмішкою і божевільним коханням в очах!
Мені було 19, йому 24. Моя перша любов. Зустрічалися майже 2 роки, закохалася по вуха, а він сказав мені після нашої першої ночі: «Я більше не хочу з тобою зустрічатися». У мене земля втекла з-під ніг. Весь світ перевернувся, сльози покотилися градом. І тут коханий дістає перстень з-під подушки і каже: «Не хочу з тобою зустрічатися, хочу, щоб ти була тільки моєю». Через 5 років я сказала, що в моєму житті з’явився інший, що я люблю його більше за всіх на світі. Чоловік остовпів, ні слова не міг сказати, насилу вимовив: «Хто?!» Я відповіла: «Наш син, ну або дочка, поки сама не знаю». Ось вона, солодка помста!
Вже 3-й рік живемо разом з хлопцем і він ніколи не був особливо романтичним. І от увечері я стою біля плити на кухні, готую вечерю, дивлюся у вікно, а там на асфальті написано «Оля, я люблю тебе» і красиво так троянди навколо розкладені. Я щиро пораділа за дівчину, а потім зрозуміла, що я теж Оля! В голові промайнула радісна думка: «Може, це мій вирішив мене ощасливити?» І тут приходить СМС від хлопця: «Котлет посмаж, а то я зголоднів, поки троянди на асфальті розкладав». Романтик, бодай йому.
Коли він зробив мені пропозицію, я сказала: «Якщо ми одружимося, то я тебе ніколи не відпущу». Він сміявся: «Тоді тримай міцніше». Медовий місяць. Ідея пірнути в озеро зі скелі була дивною, але як виявилося, дуже необміркованою. Він не виплив. Коли я витягала його на берег і робила масаж серця, щосили плакала і кричала: «Не відпущу! Нізащо! Навіть смерті не віддам!» Він почув. Перестав синіти і почав дихати. Поки дихаю – буду поруч.
Щоб мене здивувати, коханий навчився пекти млинці, перевертаючи їх в повітрі. Про те, що навчився він цього зовсім недавно, я здогадалася по жирних плямах на стелі.
Мої батьки одружені вже 35 років. В останні 2 роки у мами ускладнилася деменція і вона щодня заново знайомиться з татом. І кожен день до вечора вона закохується в нього по-новому, тому що немає на світі людини, яка б так піклувалася про неї і оберігала її більше, ніж він.
Мій коханий чоловік пронизливо дивиться мені в очі та посміхається одними куточками губ. Запитує мене теплим, рідним голосом: «Можна я дещо зроблю?» Я м’яко посміхаюся у відповідь. Мій дорогий чоловік підхоплює мене на руки і несе. Ранній вечір, вуличку освітлюють вогники. Люди посміхаються нам, оглядаються услід, помічають, яка ми мила пара, яка ніжна у нас любов. Хто ж з них знав, що улюблений несе мене на руках, тому що я рознервувала його і довела до сказу! І щоб не зірватися на мені, він витрачає свою злобу й енергію на те, що несе мене на руках.
