Психологи пояснили, чому нам так важко забути колишніх
«Давно розійшлися, але ніяк не можу викинути його / її з голови» – знайоме вам? Психологи впевнені: причин може бути декілька і жодна з них не пов’язана з почуттями. Навіть у бажання заходити на сторінки в соціальних мережах до колишніх є своє пояснення. Тутка вирішив з`ясувати причини ностальгії за минулими стосунками і у нас назбиралося 7 різних причин.
1. Невиправдані очікування
Ви будували спільні плани, вже уявляли себе щасливою подружньою парою, оточеною дітьми і заздрісними поглядами сусідів. Звичайно, важко відмовлятися від мрії, яку ви плекали так довго, тому думка про возз’єднання буде приходити знову і знову. Психотерапевт Фріц Перлз називав це «потребою, яка не одержала реалізації» і вважав її причиною неврозів і психологічних блоків. Для вирішення проблеми потрібно усвідомити свою потребу, чітко її сформулювати і відпустити, а на її місці сформувати нові, реалістичні бажання. Щоб не було болісно і прикро, потрібно зрозуміти, що не всі наші наміри повинні здійснюватися і наступного разу не забігати наперед і не вимагати від партнера того, чого він просто не готовий вам дати.
2. Неправильно розставлені пріоритети
Деякі люди ставлять стосунки понад усе, роблять їх сенсом свого життя. В такому випадку розлука може стати катастрофою світового масштабу і спроби возз’єднання будуть здаватися єдиним шансом на порятунок. Психологи радять навчитися правильно розставляти пріоритети, гнучко змінювати їх протягом життя залежно від обставин і ніколи не впадати в крайнощі: партнер не повинен бути на першому місці – в гармонійному союзі обидві особи рівні та мають свої цілі.
3. Почуття незавершеності
Відчуття недомовок, невирішені образи і суперечності залишають в підсвідомості емоційний осад, який з часом починає бродити, як домашнє вино. У психології це називають «незавершеним гештальтом», який і спонукає нас згадувати про колишніх. Якщо не відпустити минуле і не поставити крапку, то гештальти періодично будуть випливати з підсвідомості й отруювати життя. Добре, коли дві адекватні людини можуть поговорити і все з’ясувати. Але найчастіше стосунки обриваються гучним грюканням дверей. Тоді психологи радять терапію, де можна виговоритися і випустити на волю наболіле. Або просто писати листи колишньому партнеру, але не відправляти, а висловлюватися на папері.
4. Зона комфорту
Стосунки, особливо тривалі, створюють певну зону комфорту, яку дуже складно залишати: налагоджений побут, спільні покупки, спільні друзі та інтереси. Після розлуки хочеться повернути стабільність, звичний ритм, адже будувати нове складно і важко. Але з іншого боку психологи впевнені, що розвиток можливий лише за межами зони комфорту. Може, минулі стосунки стримували вас і пора перестати згадувати про них та відкритися для чогось абсолютно нового?
5. Емоційна залежність
Нерідко любов плутають з емоційною залежністю. Але, якщо людина, яка по-справжньому любить, може відпустити, то залежна готова йти на будь-які жертви, щоб зберегти стосунки. Італійський психіатр Роберто Ассаджіолі вбачав причину емоційної залежності в хворих стосунках з батьками, які несвідомо переносяться на партнера. Якщо в дитинстві у людини були стосунки з батьками такі, що травмували,то в дорослому віці це може додати в життя різні труднощі. Ассаджіолі вважав, що звільнитися від любовної залежності допоможе усвідомлення дитячих бажань і їх поступовий перегляд.
6. Невпевненість в новому партнері
Коли в стосунках не все гладко, людям властиво згадувати колишніх коханих, порівнювати їх зі своїм партнером, підглядати за ними в Фейсбуці. Психолог Лорі Вотсон називає бажання заходити на сторінки до колишніх партнерів «невдоволенням серця» і радить шукати причину в своїх теперішніх, а не минулих стосунках. До того ж дослідження онлайн-поведінки людей підказує, що кіберсталкінг (використання Інтернету для переслідування людини) ще сильніше пригнічує психіку і вганяє в депресію. Вчені помітили, що в епоху соцмереж стало складніше розлучитися як треба. Вони радять не піддаватися спокусі пошпигувати в соцмережах. Як то кажуть, очі не бачать – серце не болить.
7. Почуття власності
Психологи вважають, що природа ревнощів походить від первісного бажання конкурувати, бути «альфа». Навіть розлучившись з партнером, деякі продовжують його ревнувати і не давати свободи. У такому випадку потрібно переглянути свої погляди на побудову стосунків. Еріх Фромм у своїй книзі «Бути чи мати?» писав, що люди керуються однією з цих двох настанов. Настанова «мати» заснована на егоїзмі, споживацтві та домінуванні. А щоб створити гармонійні стосунки потрібно перш за все хотіти «бути»: чоловіком, люблячим партнером. Дарувати, а не отримувати.
