Три Спаси: Все про традиції, звичаї та символи
У другій половині серпня (хоча, за старим стилем, – у першій, як це було в давнину) всі православні християни святкують дні, які в народі називають Маковим, Яблучним та Хлібним Спасами. Ці свята, особливо тепер, коли ми уважно вивчаємо джерела, причини і витоки усіх своїх свят, отримали інші назви, причому – по кілька назв кожне свято.
Прийшов Спас – пішло літо від нас
Перше, що спадає на думку при слові “Спас”, – продовження приказки “Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас”. Підходить до завершення сезон збору врожаю, як, власне, і літо. Українці несуть зібране збіжжя до церкви (Три Спаси – три кошики з різноманітними дарами літа) – на подяку Господу за врожай, на нові врожаї, щоб засвідчити свою шану предкам, а головне – на надію на Спас і спасіння.
Власне, слово “Спас” пов’язане з Ісусом Христом, якого називають Спасителем. Саме Йому православна церква і присвячує ці свята.
Маковій – Перший Спас, Медовий Спас, Спас на воді, проводи літа
Маковія — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успенського посту – 14 серпня. Це – одне з найпоетичніших і найшанованіших свят українців.
Розповідають, що цього дня в давнину, саме в розпал страшної епідемії, жителі Константинополя з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми і колодязі. І сталося диво – хвороба, яка скосила тисячі життів, відступила.
Але цього дня воду чудодійною вважають не лише через це. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою.
Цього дня треба купатися, щоб змити гріхи і врятуватися від хвороб. А ось купатися після 14 серпня було заборонено – можна було захворіти і навіть потонути. Захворіти можна й тому, що ночі після Першого Спасу стають прохолодними, і відтак – і вода.
14 серпня в церквах і православних храмах освячують і мед, звідси ще одна назва свята – Медовий Спас. Саме зараз стільники у вуликах заповнені медом вщент і якраз час збирати медовий урожай.
Існує ще одна назва свята 14 серпня – Маковея. Християни цього дня під час служінь в храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але саме до свята врожаю Маккавеї відношення не мають. Просто з 14 серпня на полях починали збирати мак і пекти пироги з цією смачною начинкою.
Обрядовою їжею цього дня є “шулики”, або “ломанці”. Готують їх просто: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і поливають медом з перетертим маком.
У цей день починається Успенський піст, — “спасівка”, який триває два тижні.
Народні звичаї на Маковія:
Не бажано голосно говорити, бо в цей день збирають мед, а бджоли шум не сприймають.
Не треба сваритися, лаятися або бажати комусь зла, інакше негатив повернеться бумерангом.
Не треба працювати і прибирати в будинку: такі справи краще завершити напередодні.
Змоделюйте свій “маковійчик”
Цього дня несуть до церкви освячувати букет-“маковійчик”, який у православних наділений чудодійною силою – люди вірять, що букет на Маковія принесе їх родині здоров’я і благополуччя. Букет кожен має компонувати власноруч з квітів, які ростуть на нашій землі.
Нехай вони навіть куплені в бабці, але складіть їх на свій смак. У ньому можуть бути і жоржини, і чорнобривці, і гвоздики, і айстри, і барвінок, соняшник, інші, а також різні трави (які в народі називають зіллям): м’ята, чебрець, волошка, любисток, деревій тощо.
Після освячення мак зберігали біля образів до весни, а потім розсіювали по місту для врожаю. Сушені ж квіти впліталися дівчатам в коси на Благовіщення .
Традиційними стравами на Маковея вважають пісний борщ з грибами і коржиками або «ломанці». Перед вживанням їжі вранці необхідно було обов’язково випити води, оскільки на Перший Спас вона свята.
У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки.
Преображення Господнє, Спас, Другий Спас, Яблучний Спас
19 серпня за новим стилем православні святкують Преображення Господнє. Це – одне з найбільших християнських свят, яке входить у дванадцятку найшанованіших християнських свят. Воно встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор. Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества.
Преображення – явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа: “Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте”.
Народну назву – Яблучний Спас – свято отримало через те, що у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше – Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.
Українці на Преображення святять яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед. Нині з появою холодостійких сортів освячують і виноград.
Яблучний Спас бере витоки з язичницького свята настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і страви з ними. Насправді рідко хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь помирали діти.
Ще існувала така легенда, що яблук до Спаса не їли, бо саме яблуком змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама, і так скінчилося райське життя перших людей.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня спостерігають за погодою: якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою, якщо дощовий — мокрою.
Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята). Обрядові страви – пироги та вареники з яблуками, печені яблука, інша випічка і страви з яблук, узвар і компот.
Приказки на Спаса:
Із Спаса – Преображення погода преображається.
Прийшов другий Спас – бери рукавиці про запас.
Минув Спас – держи кожух про запас.
На Другий Спас наступали перші заморозки. За прикметою, якщо день ясний – зима буде лютою і сніжною, а осінь сухою. Якщо траплявся дощ – осінь буде мокрою, а зима теплою.
Третій Спас хліба припас. Хлібний, Горіховий, Полотняний Спас
Хлібний, Полотняний або Горіховий Спас, як і Другий, вважається не лише християнським святом.
Легенди переповідають, що колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, він послав свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, аби образ його вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло.
Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений Його нерукотворний образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.
У християн цей день знаменує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.
До Третього Спасу, як правило, закінчували жнива, і цього дня наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва – Горіховий – пов’язана з початком збирання врожаю горіхів, які на цей час саме достигають.
А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали Полотняним Спасом.
Перед Третім Спасом, а саме 28 серпня, велике свято – Успіння Пресвятої Богородиці, або Перша Пречиста. Цього дня завершується Успенський піст. Дехто вважає його продовженням Великого посту. Тому, всупереч звичаям порушувати Петрівку, на Спасівку постували обов’язково.
Вважали, що це – найлегший із річних постів, бо достигали не лише садовина й городина, а й зернові, бобові та баштанні культури. Казали: “Спасівка – ласівка, а Петрівка – голодівка”.
Як бачимо, усі найбільші свята в народі тісно переплелися з циклами робочих днів, садово-городніми роботами християн, і Три Спаси – не виняток. І як би ми не називали ці свята, не намагалися уточнити їх назви, підкоригувати звичаї чи обряди, не заплутувалися у послідовності їх дій, варто, як і при вшануванні інших свят, пам’ятати фразу святого Августина: “Постав у житті Бога на перше місце, і всі решта речей стануть на свої місця”. Зі святами!
