- Ну що, кума, давай обговорювати подарунки. Значить так, хрещені мають купити золотий хрестик і ланцюжок, оплачувати саме хрещення в церкві, ну і подарунок, само собою. Я вибрала вже ланцюжок і хрест
— Марічко, будеш хрещеною у Світланки? Через два тижні хрестимо, хочу щоб ти була хрещеною мамою.
Маша розгублено дивилася на Христину. Зовсім не очікувала, що попросять її бути хрещеною. З Христиною вони були знайомі
недавно. Купили квартиру по сусідству, і відразу познайомилися.
Христина була дуже балакучою, знала майже все про сусідів, хто з ким живе і скільки заробляє. Марії це було не особливо цікаво, але
доводилося слухати.
Раз в тиждень Христина заходила на чай до Марії, при цьому жодного разу не принесла нічого “до чаю”. Зате після неї все тарілки і
вази на столі залишалися порожніми. Машу це тішило.
Христина дуже любила випитувати і про Маріїне життя. Улюбленою темою був заробіток їх сімейства, куди їздять відпочивати і які
бренди одягу полюбляють. Коли Христина дізналася марку машини, на якій їздила Марія, то мало не поперхнулася
– Маріє, це ж ціле багатство! Нічого собі! Звідки у вас стільки грошей, га? Вітька твій не погано заробляє видно… Оце пощастило тобі. А
мій їздить на металобрухті якомусь, а я можу тільки мріяти про машину…
Марія тільки посміхалася у відповідь на це. Їй хотілося б розповісти Христині, скільки доводиться працювати її чоловікові і їй, щоб
добре заробляти. Вони були хорошими фахівцями, і їхні послуги пристойно оплачувалися. Але Христині це було не цікаво.
Марія погодилася бути хрещеною. Світланку вона бачила кілька разів, примхлива і неспокійна дівчинка 3-х років, вічно чимось
незадоволена. Марія десь чула, що не можна відмовлятись, якщо просять бути хрещеною.
Через кілька днів Христина прийшла зі списком.
– Ну що, кума, давай обговорювати подарунки. Значить так, хрещені мають купити золотий хрестик і ланцюжок, оплачувати саме
хрещення в церкві, ну і подарунок, само собою. Я вибрала вже ланцюжок і хрестик, і навіть сама купила, так що можеш віддати мені
гроші і не морочитися.
Щодо подарунка я теж подумала. Світланка давно хоче планшет, а ми не можемо купити, фінанси співають романси. А для тебе це
копійки. Ну сам обряд оплатите навпіл з хрещеним. Ну що, віддаш мені зараз гроші за ланцюжок з хрестиком?
– Покажи хоч, що купила?
Христина зам’ялася
– Ну ось він на мені, дивись… Я недавно собі купувала, а потім думаю, та навіщо він мені, Світланці краще віддам. А тобі ж все одно, за
що платити?
Марія здивовано подивилася на золотий ланцюжок і хрестик на шиї у Марії. Вони були не першої свіжості, а вартість Христина назвала
пристойну. Маші було ніяково натякати Христині на нечесність, і вона мовчки віддала гроші.
Купивши планшет, Марія поїхала в призначений день на хрестини. Похрестили дівчинку, вони поїхали додому до Христини відзначити
цю подію. Планшет всім сподобався, особливо чоловікові Христини. Він відразу почав перевіряти об’єм пам’яті, і з’ясовувати, чи можна
туди встановити гру “Танчики”.
Посидівши трохи з гостями, Марія пішла додому. У неї було неприємне відчуття, що її використовують. Але, що поробиш, погодилася
сама.
Через тиждень Христина прийшла в гості.
– Кума, слухай, Світланці потрібні нові туфельки, а у нас з грошима напряг, ти не могла б доньці хрещеній подарувати їх? Я тобі розмір
скажу, а ти вибери на свій смак, я довіряю.
Маша розгублено погодилася. У неї не було ще своїх дітей, і вона ніколи не купувала дитяче взуття, і навіть не знала, де знаходяться
дитячі магазини. Полізла в Інтернет шукати.
Купивши туфельки, вона прийшла до Христини. На кухні сидів чоловік, грав в ігри на планшеті. Поруч канючила Світланка
– Таааааат, ну дай мені планшет, я теж хочу пограти і мультики подивитися.
– Іди, Світланко, пограйся з ляльками, у тата тут турнір в шашки проходить. В “Танчики” я на компі потім пограю, тут незручно, і дам тоді
тобі планшет.
Христини не було вдома, Марія залишила туфельки і пішла. Чоловік навіть не відірвався від планшета.
На наступний день Христина стояла на порозі з туфлями.
– Марусю, тут така справа… Малій не сподобався колір туфель, вона рожеві хотіла, виявляється, з бантиками.
– Христино, це дуже хороші шкіряні туфлі, купувала в фірмовому магазині. Вони модні зараз, так мені продавці сказали. Мені незручно
їх міняти йти.
– Ой, ну нехай, дай мені чек, я тоді піду здам їх. Свєтка і в старих ще походить, нічого, раз не подобаються їй ці, я ж не можу змушувати
її.
Марія принесла чек. Христина побачивши ціну, здивувалася.
– Ого, вони коштують, як пів моєї зарплати!
Маша пояснила, що любить якісні речі. Христина схопивши чек, помчала додому.
Через місяць у Світланки був День народження. Відзначати збиралися вдома. Христина прийшла зі списком подарунків.
– Маш, я вирішила полегшити тобі долю. Не ламай голову, що подарувати, ми все написали, дивись.
Марія уважно переглянула список. Там були: лялька, м’які іграшки, розумна колонка. Список завершували золоті сережки.
– Ну все, Марусю, я побігла, стільки справ у мене! Готуйся мамко хрещена, Світланка любить подаруночки…
У Маші не було слів. Захцянкам Христини не було меж. Вона вирішила провчити її.
Через кілька днів вона прийшла до Христини.
– Христино, слухай, мого чоловіка звільнили, він під слідством знаходиться, термін великий світить. Доведеться продати квартиру і
машину, і все, що є, щоб викупити його. Ти не могла б мені позичити трохи грошей, поки я буду продавати майно.
Христина змінилася в обличчі.
– Марусь, ти що, які гроші… Ми самі в боргах і кредитах. Нічим не можу допомогти, вибач. І знаєш що, ти не образишся, якщо ми
поміняємо тебе на іншу хресну? Тобі ж не до Світланки тепер буде, я все розумію.
Марія зробила сумне обличчя і кивнула, що не проти.
– Ну ось і добре. Є тут у мене на прикметі колега одна, жінка не бідна, думаю, вона з радістю погодиться, та й не можна ж відмовляти,
коли просять стати хрещеною. Хоч обряд і ти проходила, але ми попросимо переписати в Свідоцтві про хрещення ім’я хрещеної, я
знаю, що так не можна і що треба буде “дуже просити”, але як інакше?
Більше Христина не приходила до Марії. Якось випадково зіткнулися біля ліфта.
– Марюсь, ну як справи? Чоловіка посадили?
– Ні, визнали, що він не винен і відпустили. Я не встигла нічого продати. Йому компенсували за моральну шкоду, виплату пристойну
отримали, ось на Мальдіви збираємося.
Христина здивовано підняла брови
– Треба ж, даремно я звичайно тоді тебе викреслила з хрещених.
Могли б Свєтку з собою на Мальдіви взяти, вона так любить море, чи що там на цих Мальдівах?
– Нічого, Христинко, нова хрещена відвезе Світланко на море.
– Ага, звозить вона… Така скнара виявилася. Подарувала Світланці іграшки своєї дитини, уявляєш? Ні щоб нові купити, мотлох
приперла, цілий мішок. Ми на смітник відразу викинули, хоч іграшки і були цілими.
Маша розсміялася і, попрощавшись з Христиною пішла у своїх справах.
Більше Маша не погоджувалася бути ні у кого хрещеною мамою.
Автор: Замітки оптимістки.
Фото ілюстративне.
