ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

– Ми з моїм чоловіком Миколою цей будинок побудували 4 роки тому, стільки сил витратили своїх, – розповідає 53-річна Галина. –
Вклали в нього, звичайно, просто неймовірну кількість грошей, які збирали дуже багатороків, в усьому відмовляючи собі, але зате все
зробили для себе, так, як мріяли багато років. Тепер живемо разом за містом і радіємо. Свою міську квартиру фактично залишили ми
своїй доньці. Пару років назад наша Міланка стала зустрічатися з хлопцем, в минулому році як раз вони з’їхалися, стали жити разом. А
цієї весни нарешті зареєстрували шлюб, тепер наша донька заміжня жінка.
Зять Олег Галині з Миколою дуже подобається. Олег – чоловік домашній, спокійний, розумний, працьовитий і симпатичний. А
найголовніше, до Мілани ставиться добре. Дбає про свою дружину добре, зустрічає, проводжає, допомагає донести важкі сумки.
Свого житла у Олега немає, у батьків двокімнатна квартира, після того, як Олег з’їхав до Мілани, вони залишилися там жити втрьох з
молодшим сином-студентом.

– Зовсім нічого синові своєму не дали, – розповідає Галина про своїх сватів. – Але це, можливо, і непогано. Цінувати буде те, що у
дружини житло є, проблеми вирішувати, домовлятися, підлаштовуватися під нашу Мілану, а не робити так, як зараз прийнято: трохи
що не так – «піду від тебе у своє житло».
А зі сватами, батьками Олега, Галина з Миколою не були знайомі до березня. Знала зі слів своєї дочки, що люди вони дуже прості.
Батько працює звичайним майстром – ходить по квартирах і займається дрібним ремонтом. Кому розетку прикрутити, кому люстру
повісити, кому кран відремонтувати, чи сантехніку поставити. Мати – за фахом кухарка, довгий час і працювала за цією професією, але
зараз не працює. Просто сидить вдома, чекає пенсії.
Проте, звичайно, батькам Мілани щиро хотілося познайомитися з батьками Олега.
– Все-таки дітей одружуємо! – пояснює вона. – Родичами стали. Кажу – нехай вони приїжджають до нас в гості на 8 березня.
Посидимо, поговоримо, можна буде відсвяткувати, шашлик посмажити.
Майбутні свати запрошення батьків Мілани із задоволенням прийняли, приїхали і, зрозуміло, вихідні провели дуже добре. Галина
приготувала хороший стіл, шашлики. Гості залишилися дуже задоволені.
Потім свати зустрілися на весіллі, а через пару тижнів після заходу стали говорити на тему – хочемо приїхати до вас ще на тижденьдругий.
– От начебто дорослі все люди, не по п’ятнадцять років! – дивується Галина. – Прекрасно розуміють, напевно, що підготувати і
провести прийом гостей в наш час не так-то просто! По-перше, накладно, по-друге, досить-таки складно. Прибрати будинок, з’їздити
закупити продукти на такий довгий час, адже їх ці тижні потрібно чимось годувати, підготувати ліжко, рушники, потім все це прати.
Коли мені все це робити? Я працюю, чоловік теж. Ну, один раз, перед весіллям дочки, щоб познайомитися з майбутніми родичами, куди
б не йшло. Але це аж ніяк не означає, що я буду тепер запрошувати їх так кожні пару тижнів? Чого б це?
Галину дуже турбує, що через кілька тижнів взагалі настане сезон городів, і батьки зятя візьмуть і приїдуть гостювати. Батько Олега
там щось, здається, щось там про риболовлю говорив, мовляв, треба у вас тут спробувати влітку порибалити. Чоловік Галини кивав,
що так, тут рибу чоловіки ловлять гарну. Ну а що ще він міг сказати?
Чесно кажучи, їм і в голову не приходило, що свати вирішать постійно приїжджати до них на відпочинок.
– Проблема в тому, що зіпсувати стосунки нам з ріднею не хочеться, – зітхає Галина. – Хочеться зберегти спокійні доброзичливі
відносини з родичами. Люди вони непогані начебто. Поки я їх відговорила, сказала, що чоловік у відрядження їде, у мене роботи
багато, мені не до гостей. Але вони вже мову ведуть, що приїдуть на великдень. Мовляв, там стільки вихідних, треба обов’язково
зібратися на пікнік. Ну, мені теж не особливо хочеться, якщо чесно. Я поки мовчу, думаю, може, саме до них дійде, що якщо не
запрошую, значить, ні, ми хочемо з чоловіком самі посидіти і лише дітей до себе запросити.
Як вважаєте, можна вийти з ситуації гарно, щоб наші свати не образилися на нас?
Ukrainians.Today 
Фото ілюстративне – abyhom