Марина і Сергій хотіли, щоб у них було справжнє весілля, але оскільки така справа, вони вирішили просто розписатися в РАЦСі. Молоді люди пішли на рішучий крок – всупереч волі батьків вони просто пішли
Сергію двадцять років, Марині вісімнадцять. Вони обоє навчаються в училищі, майбутні кондитери. До закінчення залишився рік, і тут
вони вирішили одружитися. Перша і справжня що любов, вони один без одного «жити не можуть».
Батьки молодих людей категорично проти. Перша і найголовніша причина – вони вважають, що діти ще занадто молоді, щоб вступати
в шлюб. І з цією причиною змиритися важко. Батьки вважають, що тут любові немає, вони переконані: мине пів року, і від любові не
залишиться сліду. Тільки спогад.
Ще один аргумент – у дітей нічого немає, тому треба спочатку попрацювати. Тому що може запросто з’явитися дитина. А її треба буде
забезпечувати. Приблизно так говорили батьки з одного і з іншого боку.
Сергій – єдиний син у своїх батьків. Марія, його мати, мріяла про зовсім інше майбутнє для свого сина. Першим неприємним
сюрпризом для батьків став вибір сина йти вчитися на кондитера, адже вони мріяли, що Сергій закінчить університет.
Син порушив їх заборону і пішов вчитися на кондитера. Його орієнтували в університет, а тут – в кондитери. Особливо нервував
батько. Він говорив, що йому перед знайомими незручно. У всіх діти як діти, а у нього єдиний син буде без вищої освіти.
Матері якось вдалося їх помирити. Минуло небагато часу – і друга витівка. Тобто рішення одружитися.
У дівчинки приблизно те ж саме. Батьки від новини, що донечка заміж зібралася, були, м’яко кажучи, не в захваті. Відразу попередили,
що Марина їхнього батьківського благословення не отримає.
Звичайно, і Марина і Сергій хотіли, щоб у них було справжнє весілля, але оскільки така справа, вони вирішили просто розписатися в
РАЦСі. Молоді люди пішли на рішучий крок – всупереч волі батьків вони просто пішли зі своїх будинків.
Далі події розвивалися так. Сергію тітка – сестра його матері, потайки передала гроші. Двадцять тисяч – від рідні. Хотіли підтримати
племінника, лише просили батькам нічого не говорити, бо вони б їм цього не пробачили. Вони на всіх перехрестях голосили, що навіть
копійкою йому не допоможуть. Гнів позбавив їх розуму.
Легко з боку судити, звичайно. А ось поставити себе на місце цих людей важко. Як і на місце хлопця і дівчини.
Сергій і Марина знайшли собі роботу, на гроші, які потай дала їм рідня, вони винайняли кімнату в старому будинку, умов там практично
не було ніяких. Але молоді і тому раділи, бо вірили, що вони впораються з усіма труднощами і це ненадовго.
Молоді живуть разом місяців зо два. Їм, як виявилося, таке життя подобається. І вони витримали характер. Першими здалися матері.
Навели мости. Встановили «дипломатичні відносини». Почали допомагати.
Марія коли зрозуміла, що назад дороги немає, зібрала сумку продуктів і повезла в місто дітям. Чоловікові нічого не говорила, бо знала,
що він буде проти. Але той сам перший почав розмову, мовляв, син у нас один, і він вже зробив свій вибір. Напевно, треба просто
підтримати, а що тепер вже вдієш.
А молоді особою в бруд не вдарили. Цей романтизм так сподобався керівництву училища, що Ромео і Джульєтту навіть прилаштували
на якусь роботу в навчальному закладі. В їдальні і в якийсь майстерні.
Пройде час, і батьки нареченої, напевно, теж свої позиції здадуть. Адже якщо заспокоїтися не зможуть, то їм же гірше буде: впертістю
нічого не доведеш.
Звичайно, можна припустити, що як і передбачали батьки, з цього не вийде нічого хорошого. І діти найближчим часом розлучаться…
Але з таким же успіхом можна допустити і інший варіант: їхня любов пройде через всі випробування. З’явиться сім’я – міцна і гарна.
Може ж бути і так, і так.
Життя важко втиснути в наші сценарії. Особливо в батьківські сценарії.
Фото ілюстративне – komu-podarok
