Мене вигнaли з дому, коли я була вaгітнoю, через те, що була “селючкою”_ кiнeць цiєї істoрії заcтавляє задумaтись
Батько був доктором наук. Він кілька разів вимовив ім’я пoкiйної дружини, а син сказав йому, що якщо той не хоче прийняти її, то весілля буде без батька! Він також зазначив, що дівчина залишиться у них.
Лера посміхнулася і привіталася. Вона тут же відправилася на кухню, зняла з кошики смаколики, які сама і приготувала.
Раптом батько мало інфapкт не отримав, коли помітив, що варення протекло на скатертину. Професор запитав у сина, звідки той знайшов цю селючку.
Той відповів, що дуже любить свою Леру. Почувши це, батько помахав рукою і пішов до своєї кімнати.
Як тільки Герман втратив матір, він знахабнів, почав не ходити в універ, в результаті його відрахували, хамив постійно батькові. Чоловік хотів, щоб син був як раніше, але з кожним днем він ставав гірше.
Через кілька днів вони розписалися. Батько так і на весілля не прийшов. Він не міг приймати її, після своєї акуратної дружини, ця невігласка нічого не вміла. Навіть говорити толком не могла. Вистачило того, що вона не вчилася ніде, вона не знала, що таке етикет.
Герман знову почав пити і не приходити додому. Одного разу вони сильно посварилися, а батько тішився, що наречена не витримає і піде!
Пройшов місяць, раптом вона вся в сльозах прийшла до свекра, сказала йому, що чекає дитину, а чоловік виганяє на вулицю. Він відповів, що не втручатиметься!
Їй було дуже прикро, вона нікому нічого поганого не робила. Вона ж теж людина, у якої є душа, почуття!
Пройшли роки, свекор жив в будинку для літніх людей. Його стан був не з кращих, син скористався нагодою.
Професору було боляче, він всіх виховував, а своє чадо так і не зміг. Сидів він в думках, раптом йому повідомили, що хтось приїхав провідати його.
Він ледве ходив, як раптом помітив рідне обличчя, він впізнав її та одразу ж привітався. Він в глибині сеpця відчував себе винним перед нею. Вона запитала, що з ним відбувається, чому він блідий, а той відповів, що сильно постарів.
Вона розповіла йому, що її колишній не хоче бачитися з малюком, а хлопчисько постійно проситься до вас. Вона каже, що у них нікого немає.
Професор хотів побачити онука, тоді Лера покликала його. Дід обняв онука і заплакав. Потім вони довго гуляли, Лера розповіла, що мати пoмeрла, вона сама ростила сина.
Старий попросив вибачення у невістки, він цінував тоді тільки інтелект людини, закривши очі на людяність. Вона запропонувала йому переїхати до неї з онуком. А той охоче погодився!
