Мої батьки вирішили побудувати нам будинок в передмісті. Почалося будівництво. Основну частину грошей спонсорувала моя мама, так як я був єдиним сином у сім'ї. 5 років тому ми закінчили з будівництвом
Мені 35 років, одружений я вже 12 років. Марія, моя дружина, народила сина, я був такий щасливий, немов на сьомому небі! Жили ми у
моїх батьків, і спільне життя з ними нам давалося непросто.
Справа в тому, що мій батько – ще той любитель оковитої. І коли він в нетверезому стані приходив додому, то непереливки було усім.
Втім, жили добре, щасливо, в достатку. Я займався продажами машин, але одного разу, коли мене не було вдома, батько прийшов
додому нетверезий, щось йому не сподобалося, і він вигнав нас з дружиною з дому.
Ми зібрали свої речі і поїхали жити до тещі, яка в цей момент жила з своїм черговим співмешканцем. Рідного батька у моєї дружини не
було, його не стало, коли дружині було 17 років. Відтоді теща намагалася влаштувати своє особисте життя. Мені було це не зрозуміти,
чому в нашому домі живуть якісь чоловіки.
Два роки ми жили у тещі. Я працював, дружина не працювала. У нас народився другий син. Нас засмучувало лише те, що ми не маємо
власного житла. Адже теща нам постійно дорікала тим, що ми живемо у неї.
Мені це набридло, все-таки я батько двох дітей і ми, обговоривши все з дружиною, вирішили піти на квартиру. Зібрали всі свої речі і
речі дітей і почали жити окремо. Я продовжував працювати, з дружиною у нас було повне взаєморозуміння, вона мене розуміла, і я її
розумів. Але нас дуже засмучував той факт, що нас обох вигнали рідні батьки.
З дружиною, звичайно, іноді виникали дрібні непорозуміння, але дуже швидко ми мирилися. З батьками ми продовжували
спілкуватися. Коли все трохи забулося, вони почали до нас в гості приїжджати, щоб дітей побачити. Незабаром мої батьки вирішили
побудувати нам будинок в передмісті. Почалося будівництво. Основну частину грошей спонсорувала моя мама, так як я був єдиним
сином у сім’ї.
5 років тому ми закінчили з будівництвом і вселилися в новий двоповерховий будинок. Живемо добре, в достатку. І теща, і мої батьки
часто приїжджали до нас в гості на шашлики. Здавалося, що всі неприємності позаду.
Вже в новому будинку дружина народила третього сина. Я був щасливий, і не тільки я, але і дружина. Але наші батьки бурчали, що,
мовляв, ви футбольну команду збираєте.
А потім теща вирішила зійтися з якимось чоловіком, продати свою квартиру і переїхати в інше місто. Вони продали своє помешкання і
вирішили вкластися в новий будинок, що будується. Всі гроші вклали і тут мені дружина каже: «Давай мою маму з її чоловіком
візьмемо на деякий час до себе, щоб у них не було витрат на знімну квартиру». На жаль, я погодився.
Жили з тещею разом в моєму двоповерховому будинку. Місця всім вистачало. Я поміняв вид діяльності, купив Газель і почав їздити в
рейси, щоб заробити ще більше.
Коли мої батьки прийшли до нас в гості, і дізналися, що ми в наш дім впустили тещу і її чоловіка, їм стало дуже прикро і неприємно,
адже будинок був збудований за їхні гроші.
У них все це накопичилося, вони бачили, як я важко заробляю, годую майже дві сім’ї. Чоловік тещі захворів і не працював, а сидів як
зайвий вантаж у мене на шиї. У співмешканця були свій діти, але вони його не прийняли.
Я попросив батьків трошки почекати і не лаятися з свахою, мовляв, їм залишилося трохи пожити, поки їхній будинок добудують. Вони
погодилися. Але одного разу, коли я був в рейсі, мій тато прийшов до нас нетверезий, і вигнав тещу і її співмешканця. Дружина
вирішила заступитися за свою маму, зібрала наших дітей, і пішла з дому теж.
Вранці дружина зателефонувала і сказала, що повертатися в будинок, де хазяйнує мій тато, вона не збирається. Але я впевнений, що
це не її рішення, у них все вирішує теща і саме вона відправила свою дочку подалі від мене і забравши трьох моїх синів.
Я просив дружину: «Залишся, я тебе не виганяв з нашого будинку, це мій батько все зіпсував. Потрібно зберегти нашу сім’ю заради
дітей». А вона мені у відповідь каже: «Твій батько все одно не дасть нам жити нормально в цьому будинку. Продавай будинок, залишай
своїх батьків і приїжджай, будемо жити тут».
Ось такі вона мені ставить умови. Вона більше не хоче жити в цьому будинку. Не знаю, що робити? Чи варто погоджуватися на умови
дружини і починати життя з нуля в новому місті?
Фото ілюстративне – ckludmila
