Нашим батькам під сімдесят. Нещодавно брат розлучився і повернувся до них. Микола хоч і живе з батьками, але готує він себе окремо, продукти купує тільки для себе, комуналку теж платить лише свою част
– Несправедливо Микола зі мною повівся, – скаржиться Людмила. – Брат мені сказав, що у нього своє життя і свої проблеми, а всі
витрати на батьків треба ділити навпіл. Хіба може так сказати рідна людина? У нього, взагалі, є совість? Він же прекрасно знає, яка у
мене ситуація.
Батькам вже було під 70, вони обоє пенсіонери. Людмилі 36 років, а її брат Микола на чотири роки старший за неї. Кожен з них має
свою частку в батьківському будинку.
– У Миколи була своя сім’я, він одружився відразу після університету. Довго він з дружиною не прожив – через кілька років вони
розлучилися. Дітей не було, тому він зі спокійною душею повернувся жити до батьків, – розповідає жінка.
Людмила вийшла заміж десять років тому, народила двох дітей. Вони з чоловіком взяли квартиру в кредит, щоб не сидіти у мами з
татом не шиї. З грошима у сім’ї все було стабільно, поки батьки не захворіли. А потім ще з водопроводом проблеми почалися –
капітальний ремонт треба оплачувати. До того ж, мама почала хворіти, потрібні були гроші на лікування.
– У брата дуже хороша зарплата. Він може сам собі квартиру купити, але не напружується. Він жадібний дуже, племінникам просто так
навіть льодяник не купить. На дні народження з порожніми руками приходить, вдає, що забув про свято. Дружини у нього так і немає,
живе одним днем, – скаржиться Людмила.
Микола хоч і живе з батьками, але готує він себе окремо, продукти купує тільки для себе, комуналку теж платить лише свою частину.
– Машину недавно купив, але возить на дачу і в поліклініку батьків тільки мій чоловік. А коли зайшла розмова за мамине лікування, він
став на диби. Я попросила, щоб цього разу він оплатив матері візит до лікаря і призначене лікування, тому що у мене не було
можливості. Діти в перший клас збиралися, кредит не погашений, а у нього ресурсів достатньо. Микола відповів, що може позичити
мені. Мовляв, половину я оплачую, половину – він. Батьки спільні – витрати теж спільні.
– Я вважаю, що я все зробив правильно. Чому мені має бути соромно або незручно? Тому що у мене немає дітей і в борги ніякі я не
вліз? Кредит і діти – твої проблеми. На батьків, будь добра, треба скидатися навпіл, – прокоментував ситуацію брат Людмили.
Людмилі довелося зробити так, як запропонував брат. Правда, мамі вона нічого не говорила, щоб не засмучувати жінку похилого віку.
Чоловік Олену підтримав, впораються – все віддадуть жадібному брату.
Миколу ж не переконати, він вважає, що вчинив справедливо.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Джерело
