Перед Великоднем чоловік попросив мене щоб його друг Василь приїхав до нас на дачу відпочити на один день з дружиною. Я знаю Ольгу, але ми з нею не подруги, декілька разів поспілкувалися і я зрозуміла
– Чоловік перед Великоднем запитав мене, чи не проти я, якщо до нас в гості на дачу на день Василь Зінченко приїде, друг мого
чоловіка! – розповідає 32-річна Оксана. – Ну, я не проти була, звичайно. Ночувати Василь у нас не збирався, так що від мене й не було
потрібно нічого. Я ще уточнила – він з дружиною приїде? Чоловік каже – так, скоріш за все. Ну, з Василевою дружиною, Ольгою, ми
якось не дуже близькі подруги були, якщо чесно. Хоча чоловік мріяв, щоб ми дружили – як вони з Василем, тоді їм би взагалі роздолля
було. Але, якось так склалося, що з Ольгою у нас не було спільних інтересів, якихось цікавих тем, нам з нею не було комфортно
спілкуватися, тому ми зустрічалися рідко, а в кожної з нас було зовсім інше коло друзів.
Оксана в шлюбі з своїм чоловіком Миколою десять років, у них з чоловіком двоє дітей – хлопчики восьми і шести років. Оксана працює
віддалено, має можливість займатися синами, в цьому їй охоче допомагають бабусі – особливо її мама. Зараз вже, звичайно,
допомога не настільки потрібна, як тоді, коли хлопці були зовсім маленькими. Але мама все одно приходить, і завжди знаходить для
себе справу – щось помиє, десь прибере, позаймається з онуками.
Іноді хлопчаків бере до себе і мама Миколи, останнім часом навіть з ночівлею.
Чоловік Оксани, Микола, працює на п’ятиденці, заробляє непогано, на відміну від своєї дружини, зарплата якої невелика і повністю
йде, що називається, на якісь невеличкі буденні потреби. Живе родина в основному на зарплату Миколи, правда, в двокімнатній
квартирі, яка залишилася від бабусі Оксани. Роки чотири тому Оксана з Миколою дуже недорого купили дачу, а по суті, хороший
упорядкований заміський будинок, в якому можна жити і взимку і влітку.
– Я навіть не очікувала, що дачний відпочинок з дітьми мені так сподобається! – розповідає Оксана. – Дітям на дачі роздолля, вони
катаються на велосипедах, купаються у ставку, ходять на риболовлю з сусідом-пенсіонером, який із задоволенням возиться з
хлопцями, там у них є друзі, тому дітям весело і цікаво там, а у нас багато хороших сусідів, тому ми теж проводимо там дуже добре свій
час.
Оксана з мамою на ділянці садять квіти і зелень, варять компоти, в найближчому лісі збирають гриби. Час від часу на дачу
приїжджають друзі – смажать шашлики, співають пісні під гітару, катаються на човні. Ось і друг Миколи Василь з дружиною Ольгою
були кілька разів.
Цей Микола – кращий друг дитинства Миколи, вони разом ходили в дитячий садочок, потім – в один клас, тому всі спогади дитинства у
чоловіка Оксани пов’язані з цим Миколою. Батьки багато працювали, а хлопці розважалися, як могли – є, що пригадати.
До цього часу Василь приїжджав до друга з дружиною Ольгою. З Ольгою Оксана спільної мови не знайшла. Ольга явно не любить
дітей, не розуміє людей, які їх народжують, та ще й більше одного. Сама Ольга народжувати не збирається, і каже про це в наш час
нерозумно. Дружина василя дуже стежить за собою, береже статуру, навіть на дачу приїжджає з гарною заціскою і з макіяжем, любить
поговорити про різні модні дрібнички. Оксана особливо в цьому не фахівець, вона простіша людина, і Ольга прямо розквітає – відчуває
себе на коні.
Втім, усі ці розмови Ольги, Оксана близько не приймає, спілкується з нею на нейтральні теми – про погоду і природу. У вихідні вона
знову готувалася вести подібні бесіди.
– Яке ж було моє здивування, коли з Василевого ауді вийшла зовсім інша жінка! – розповідає Оксана. – Дивлюся, у Миколи мого очі теж
круглі від здивування. А Василь веде її до нас, каже, ось познайомтеся, моя подруга, Злата. Я його питаю – постривай, ти розлучився,
чи що? Яка ще подруга? А він так посміхнувся дивно, каже – ні, не розлучився, причому тут це? Де у вас, питає, нам руки можна помити?
Оксана тут обурилася не на жарт.
– Відкликати чоловіка в сторону, кажу – це що взагалі таке ще? Кого він привіз? В моєму домі так не заведено? Скажи йому нехай вони
зараз їдуть з цією подругою від нас, або я зараз зателефоную його дружині, Ользі. Я такого не розумію.
Оксана розвернулася і пішла в будинок, щільно закривши за собою двері. Микола попрямував до гостей, щось, мабуть, сказав
Василеві, адже через якийсь час Оксана почула звук від’їжджаючої машини. Василь поїхав, зрозуміло, і подругу свою відвіз. Але
Микола тепер ображений на дружину – влаштувала показові виступи на рівному місці, образила людину, пробігла кішкою між друзями
дитинства.
– Каже, ну тобі яка різниця, з ким він приїхав, з Ольгою чи Златою? – розповідає Оксана. – Ви, мовляв, з його дружиною навіть не
подруги, яке тобі діло до їх сім’ї? А мені є діло і велика різниця! Мені неприємно, я себе відчуваю нехорошою людиною. Загалом, через
це ми майже всі свята з чоловіком холодно ставилися одне до одного. Помирилися потім, звичайно, але якась напруга все одно
залишилося між нами, він не розуміє мене зовсім. А я сама вже задумалася. От як можна добре ставитися до подібних вчинків?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – idealdomik.
