Після десяти років їх шлюбу, вона, зібравши валізу, поїхала в батьківську квартиру в надії, що цe змycить чоловіка переглянути своє ставлення до неї.
Прохолодна вода приємно охолоджувала і злегка мaсажувала шкiру, м’яко, але наполегливо проганяючи сон. Соня стояла під душем, і ліниво міркувала про сьогоднішній день, він обіцяв бути чудовим. Вчора зателефонував її чоловік, і запропонував їй зустрітися і пообідати.
Ура, вона витримала, він перший пішов на мирову! Після десяти років їх шлюбу, пару місяців, вона, зібравши валізу, поїхала в батьківську квартиру в надії, що це змусить чоловіка переглянути своє ставлення до їхнього спільного життя. Все частіше він затримувався, іноді від нього пахло чужими духами, але Сергій все заперечував, та вона особливо і не допитувалася, розуміючи, що не готова що-небудь міняти. Потім, відчуваючи свою провину перед дружиною, він задаровував її дорогими подарунками. Чим дорожче був подарунок, тим більші сумніви роїлися в голові Соні, що ж там такого було, що він так розщедрився? Все частіше вони сварилися і не розуміли один одного.
Їх синові Владу, було дев’ять років і зараз, він разом з її батьками був в Англії. Батьків запросили викладати в одному з коледжів, і на загальному сімейній раді було вирішено, що вони візьмуть з собою онука, подивитися країну, вивчати мову і з далеким прицілом на те, щоб далі дитина тут навчався в коледжі.
Щоденні турботи про дитину зближували подружжя, але коли Влад поїхав з бабусею і дідусем, цей потужний канат між ними зник, і залишилася порожнеча. Соня намагалася поговорити з Сергієм, але він завжди уникав розмови. І ось, після чергового з’ясування стосунків без їх прояснення, Соня, сказавши, що їй треба все обдумати поїхала в батьківську квартиру.
В її улюбленому салоні краси, майстри подбали про те, щоб вона виглядала надзвичайно. Стрижка, укладка, макіяж, манікюр – все було на якісному рівні. Із дзеркала на неї дивилася красива і доглянута молода жінка. Ніхто б не дав їй її 33 років, максимум 27. Вона залишилася задоволена своїм відображенням і, викликавши таксі, вся сповнена приємними очікуваннями, поїхала в ресторанчик, який вони з чоловіком дуже любили і часто там бували.
Сергій сидів за столиком і потягував коктейль. Він оцінюючим поглядом окинув свою дружину, і на його обличчі відбилися і задоволення, і жаль одночасно. Соня посміхнулася і присіла на запропонований стілець, її чоловік завжди був галантний.
Вони розмовляли, обговорювали, що сталося у кожного за той місяць, поки вони не бачилися, що кожному з них розповів Владик по телефону, але весь час було відчуття, що ходять колами, обходячи головне.
– Мені з тобою треба серйозно поговорити, – сказав Сергій і зробив великий ковток зі свого келиха.
– Хвилюється, – задоволено подумала Соня і приготувалася до того, що Сергій почне вибачатися, і кликати її, повернутися в їх будинок.
– Мені потрібне розлучення. Я хочу одружитися з іншою жінкою. – Випалив скоромовкою Сергій і знову зробив великий ковток.
Посмішка повільно сповзала з гарного обличчя Соні, а сенс сказаного, по нано-частинках, доходив до її мозку. В голові думки носились, як очманілі, наштовхуючись один на одного, розбиваючись, і ніяк не хотіли упорядкуватися.
Соня, з подивом, дивилася на свого ще чоловіка і не розуміла, як з нею таке могло статися. В голові проносились їх спільні щасливі моменти. Чомусь в дану секунду згадувалося тільки хороше, тільки те, що не хотілося втрачати, те, що вона вважала, буде з нею назавжди.
Вона пригубила келих мартіні, який замовив їй Сергій і її погляд зупинився на його обличчі. Таке рідне і одночасно, незнайоме.
– Я вже подав на розлучення, – контрольним, прибив він Соню, – сyд, через три тижні. Я тут вже спізнююся, так що покa. – Сергій поспішно встав, розрахувався з офіціантом, і вийшов, залишивши здивовану Соню сидіти за столиком.
– Три тижні?!! Що можна зробити за три тижні? Як все виправити?
