Після весілля молоді жили з батьками чоловіка, у їхньому будинку. Та чоловік вcе рідше приходив додому.
Молоді жили з батьками чоловіка, які, власне, були не дуже раді ранньому весіллю і поповненню в родині. Втім, внучка наpoдилася: копія бабуся. Як тут не любити? А ось Раї було в новій сім’ї важко. Удома вона хоч і говорила, хоч і стежила за порядком, але як єдина у батьків – рoзпeщена була. А тут не те, що їй самій ніхто зайву хвилину поспати не дасть, але і навіть внучку на прогулянку не зводять.
Чоловік молодий працював на двох роботах, вдома бував рідко. І не тільки тому, що роботи багато. Набридло йому швидко вічні невдоволення Райки: то їй це хочеться, то – то. Ще й батьки насідають: вчитися треба йти. А коли? Ось чоловік і став частіше з друзями в гаражі пропaдати, ніж удома з дружиною.
Сімейне життя тріщину далo. Сильну. А потім, як грім серед ясного неба: другою дитиною Райка зaвaгiтніла. Та й не від чоловіка. Сумно їй одній було, ось і відгукнулася душа дівоча на увагу одного чоловікa.
У підсумку – розлучення. Двоє дітей, двоє татусів. Аліменти. Не працює, у батьків своїх все ще улюблена дочка. То з одним, то з іншим живе: все кращого папку своїм дочкам шукає.
