ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

– Позавчора це все відбулося, ввечері! – розповідає 30-річна Поліна. – Брат каже, прийшов з роботи, ну, пізно, як завжди, о 10-тій
годині вечора десь. Зазвичай дитина у них вже спить в цей час. А тут світло світиться в квартирі всюди, і сусідка-пенсіонерка по кімнаті
ходить, їх сина на руках носить. У нього, звичайно, очі були дуже здивовані: “Доброго вечора! А ви у нас що робите, Олено Сергієвно? А
де Леся?
– Леся – це дружина твого брата Івана, я ж вірно розумію?
– Так, звичайно. Сусідка йому – Іване, я сама нічого не зрозуміла. Леся зараз, хвилин двадцять тому, постукала до мене в двері,
попросила доглянути за дитиною – треба, каже, аптеку піти, щось потрібно купити. І пішла, ось немає її досі. Я вже, каже, хвилюватися
почала, і Василько плаче, спати, напевно, хоче вже, добре, що ви прийшли.
Сусідка відразу пішла до себе, а Іван, звичайно, взявся відразу дзвонити дружині, вона швидко взяла телефон, мабуть, чекала дзвінка.
– Загалом, вона залишила дитину і поїхала до своєї матері, в село! – з нерозумінням розповідає Поліна. – Заявила Іванові: «Мені треба
відпочити хоч кілька днів, я вже дуже втомилася!» Залишила дитину з сусідкою і вийшла просто з квартири перед самим приходом
чоловіка. І все. Лесі 27 років, чоловік Іван на п’ять років старший за неї. Сім місяців тому молоде подружжя стали батьками. Дитину хотіли і чекали
обоє. Проблема тільки в тому зараз, що допомоги з дитиною у Лесі немає зовсім, ніякої. Малюк виключно ручний і вдень, і вночі.
– Ну і як я тобі допоможу з дитиною? – розводив руками Іван. – Я ж не можу годувати його за тебе, правда? Ось підросте, тоді я теж буду
з ним сидіти, коли матиму вільну годину.
У те, що хто-небудь, крім неї, буде сидіти з дитиною, Леся давно вже не вірить. За сім місяців свого материнства вона відійшла від сина
один раз – і то, їй потрібно було піти на огляд.
Їх синок в цей час був в машині з Іваном і мирно спав в автокріслі, але чоловік все одно зателефонував дружині за пів години раз шість:
«Ти де? Ну що там, скоро? Скільки ще? Давай швидше, він, здається, прокидається.»
З народженням дитини чоловік став працювати з раннього ранку до пізнього вечора. І якщо раніше, до декрету, вони взагалі не
помічали побуту: щось робили разом, на щось закривали очі – то тепер пранням, прибиранням і дитиною займається лише Леся одна,
чоловік не допомагає ні крапельки їй ні в чому. Він заробляє гроші. Ну так, потрібно віддати належне, заробляє Іван досить добре, сім’я
ні в чому не має потреби. І кредит зараз Іван платить на сто відсотків сам. Але вдома він тепер тільки відпочиває і ні про який домашній
побут навіть не думає.
Аж до того, що навіть пелюшку або підгузник подати не може – Лесі простіше встати і взяти самій все, що потрібно. Само собою, і вночі
до дитини постає тільки Леся – Іван спить, йому ж завтра на роботу.
Від бабусь теж допомоги немає ніякої – мама Лесі живе досить далеко в селі, мати Івана особливим завзяттям допомагати не хоче,
хоча працює два через два дні і хоч іноді могла б приходити в гості.
Пару місяців назад Леся щось почала говорити було про няню, ну або хоча б про помічницю по господарству. На цю її пропозицію Іван
відповів рішучою відмовою – чужа людина в будинку, при непрацюючій дружині, це якось вже зовсім занадто, на його думку.
При цьому порядок і смачну їжу він любить, останнім часом раз у раз став повчати дружину за те, що господарство ведеться не дуже
добре. То там щось потрібно зробити, то в іншому місці виправити, то до вечора нічого не приготовлено, і доводиться їжу замовляти з
кафе.
За день до від’їзду Лесі якраз Іван влаштував їй подібне повчання: ванна брудна, їжа не готова знову, речі не попрасовані, гора білизни
до стелі, а дружина сидить нечесана в халаті, недоглянута і з невмитою дитиною на руках.
У підсумку на наступний день Леся зібрала речі, залишила малу дитину на сусідку і пішла. Обіцяла, втім, повернутися через тиждень.
– Іван їй по телефону говорить – ти чому, каже, дитину залишила, з собою не взяла? – розповідає Поліна. – А вона йому: «А як би я тоді
від сина відпочила?» Вона взагалі вважає, що нічого поганого не зробила, уявляєш? Дитину залишила під наглядом, не на вулиці, а
вдома, а з хвилини на хвилину мав прийти Іван з роботи. Сиди, каже, сам, ти батько. А нічого, що йому на роботу завтра? Що він в сім’ї
один годувальник, якщо він не працюватиме і не виплатить кредит, вони всі втрьох завтра залишаться просто без нічого? Хіба можна
бути такою безвідповідальною?
Іван зібрав на допомогу з дитиною свою матір та сестру. У Поліни самої півторарічна дитина, і сидіти з двома малюками такого віку ох
як непросто. Дитину брата Поліна почала годувати дитячою сумішшю.
Іван взагалі не знає, чим і як годувати і що робити з дитиною. Але в цьому теж, за його словами, винна лише Леся. Знає ж, що чоловік
нічого про дитину не знає. Як вона могла ось так залишити малюка? Цеж цілий тиждень її не буде!
 Ukrainians.Today 
Фото ілюстративне – klubstroitelei