ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Я народилася в звичайній сім’ї, з грошима у нас в родині завжди було погано, батьки мало заробляти, тому, щоб вижити, часто зичили
гроші у друзів і родичів. Наша квартира давно потребувала капітального ремонту. Про гарний одяг чи інші речі я могла тільки мріяти,
тому дуже швидко мені прийшлося подорослішати і самій заробляти.
Після школи я поступила в інститут на заочне навчання, а сама влаштувалася на роботу. Хотілося пошвидше стати самостійною.
Зароблені гроші я віддавала батькові. Так вийшло, що на той час в родині (тато, мама, брат і я), я заробляла найбільше. Батько
попросив мене закрити їхні борги, а сам обіцяв колись віддати мені усі гроші.
Все, що він мені винен, він старанно записував в зошит. За кілька років набігла кругленька сума. Я не розуміла, як батько збирається
мені їх віддавати, адже працювати ніхто з них так і не пішов. Тоді я почала віддавати не всі зароблені мною гроші, частину я лишала
собі, бо не переставала мріяти про власне житло.
В 27 років я познайомилася з Богданом. Почала з ним зустрічатися, йому 33 роки, сім’ї немає, машини і квартири теж. Почали знімати
разом квартиру, і раптом дзвінок від батьків, що банк забере у них квартиру, якщо вони терміново не погасять борг. Коли вони встигли
заробити цей величезний борг – питання, але справа тепер не в цьому, потрібна була велика сума.

Я була ошелешена, батьки мені ще перший борг не віддали і знову грошей хочуть. На терезах була моя мрія про власне житло або
батьки. Я повірила, віддала, домовилися до кінця грудня минулого року, але надворі вже квітень і я розумію, що нічого віддавати батьки
мені не будуть, вони знову обдурили мене.
Батьки все життя вважають, що я їм повинна і зобов’язана, але я не просила мене народжувати. Батькам 50 і 53 роки, працювати обоє
не хочуть, батько на військової пенсії і обурюється, що держава копійки платить, хоча я працюю на державній роботі і саме у мене він
бере гроші. Батькові краще в боргах жити, але тільки не працювати, при цьому хочуть красивого життя.
Я як дочка і так роблю дорогі подарунки (телефон, сережки золоті, ланцюжки, сумки шкіряні, ноутбук, планшет і т.д). Але батьки кажуть,
що я погана дочка, хоча подарунків не вимагаю, грошей не прошу, прошу тільки, щоб борг віддали. Але батьки кажуть про важкі часи,
адже мені так «легко« працювати з 4 вихідними на місяць.
Мама каже, що я хочу на все готове. Так, я хочу кращого і що в цьому поганого? І дітям хочу все залишити і щоб прожили краще, ніж я. Я
ж сама працюю і заробляю, а мама вважає, що я повинна жити як вона в 90-х роках і пройти через все болото (жити без пральної
машинки, в комуналці або гуртожитку, жити на пайок, який військовим раніше давали.
Але найкраще, що я чула, що гроші не головне. Дуже дивно чути це від людей, які постійно всім винні. Розбіжність у поглядах, поняттях
змусило прийняти важке рішення і не спілкуватися з батьками зовсім, тому що немає питань: «Як справи?», а тільки одне – «скільки
грошей даси?», «Нам потрібна допомога, позич трохи».
З Богданом ми вирішили одружитися. Питання про власне житло так і залишається відкритим. Не знаю що робити. Зовсім
заплуталася. Як зробити так, щоб батьки віддали мені борг?
Фото ілюстративне, з вільних джерел

Джерело