Того ранку дружина моя пішла на роботу швидше, а я ще збирався. Я поснідав, готуюся виходити на роботу. І раптом чую, що хтось відкрив двері. Я припустив, що це дружина повернулася, але в коридорі поб
Хтось би подумав, що нам пощастило, адже не кожному дарують на весілля квартиру. Ну як, не зовсім на весілля – батьки забезпечили
мою дружину житлом ще до одруження. То ж зараз живемо ми з дружиною в окремій двокімнатній квартирі.
Але жити і радіти у нас не виходить. До нас мало не щодня приходить тесть. У них з дружиною є комплект ключів від нашої квартири, то
ж він без проблем щоранку забігає.
Того ранку дружина моя пішла на роботу швидше, а я ще збирався. І ось я поснідав, готуюся виходити на роботу. І раптом чую, що
хтось відкрив двері. Я припустив, що це дружина повернулася, але в коридорі побачив тестя.
– Та я тут голубці вам приніс, дружина вчора зробила, відвези, каже, дітям, – почав виправдовуватися тесть з порогу.
Я навіть не знав, як реагувати на це. Так, квартиру вони нам віддали, я навіть знав про наявність у них ключів, але я і подумати не міг,
що поки мене немає вдома, до нас з дружиною приходять гості.
Розумію, що дочка їх єдина дитина і вони на все готові заради неї. Але тепер вона живе в іншій сім’ї, зі мною, і тут треба мати трохи
почуття такту і приходити тільки на запрошення. У квартирі може бути не прибрано, а свій безлад на загальний огляд готовий
виставляти не кожен.
З іншого боку жити постійно в стані зразкового порядку і кожну хвилину чекати гостей теж складно. У своєму будинку хочеться
відчувати себе як вдома.
Але ж коли одружився, тесть говорив: «Ця квартира – її придане». Тобто після весілля вона як би стала і моєю теж. Ну добре, нашою з
дружиною, якщо вже на те пішло. Але виходить, що ні.
Одного ранку тесть приніс голубці, на наступний день картоплю, а потім теща спекла пиріг. Кожного разу щось нове. Нас не
попереджають про те, що у нас будуть гості.
Кажу дружині: «Давай продамо цю квартиру, я додам грошей і купимо трикімнатну. Нашу, спільну, щоб я міг почуватися в ній
господарем». Дружина невпевнено відповідає: «Мені цю квартиру шкода».
Квартиру їй шкода, а чоловіка, схоже, не шкода! Заплутана історія виходить, ніби й тестю нічого не скажеш, бо квартира його, і постійно
мати непрошених гостей у себе вдома теж не хочеться. Не розумію, хто з нас у себе вдома, тесть чи я?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Джерело
