У нас з чоловіком були в сім'ї негаразди, ще й грошей дуже не вистачало, рахували кожну копієчку. І тут мама мені телефонує: "Ну що, ви там зовсім без грошей сидите, чи ще якась копійка залишилася? Ос
– В мене з моїм чоловіком зараз такий непростий період в житті, а тут ще й мати дзвонить мені і таким недобрим голоском запитує – ну
що, ви там зовсім без грошей сидите, так, чи ще якась копійка залишилася? Останню цибулину без солі вже доїли чи ще ні, можливо,
пощастило і ще щось там маєте ще? – з образою в голосі розповідає 38-річна Валентина. – Я говорю – та ні, у нас все добре наче зараз
з грошима, Олександр в четвер приніс трохи, підробіток якийсь собі мав, було якесь невеличке замовлення, за що і отримав гроші. А
вона все не вгамовується – скільки він там підробив, каже, пару сотень, в кращому випадку, хіба це гроші для сім’ї, у якої останнім
часом фінансові труднощі суцільні?
З грошима у Валентини та її чоловіка Олександра останнім часом і справді не дуже добрі справи.
Валентина не працює вже давно, сидить вдома з двома дітьми, молодший з яких, 4-річний Миколка постійно недобре себе почуває. Те,
що з дитиною щось не так, стало зрозуміло далеко не відразу.
– Я давно помічала досить нехороші речі, звичайно, – сумно розповідає Валентина. – Я ходила до різних фахівців, але в нашій
поліклініці просто відмахувалися – все в порядку, не придумуйте нічого лишнього, матусю, на свою дитину, це все ваші якісь
незрозумілі домисли і не більше. А в три роки дитині вже дали поганий висновок, нас це так засмутило, що навіть описувати всі ці почуття зовсім не хочеться. Намагаюся тепер максимально витягнути сина до школи, щоб хоч якось зміг вчитися.
На Миколку йде практично вся його пенсія, а також дуже багато часу і сил Валентини, яка возить сина на заняття і в басейн.
А в останні пару років ще й у самого Олега почалися серйозні проблеми з роботою. З найперших днів їхнього шлюбу він відмінно
заробляв, приносив додому досить таки непогані гроші. Валентина – жінка не вибаглива, проста, їм на все необхідне для життя
вистачало.
Подружжя виплатили кредит за невелику, але свою однокімнатну квартиру на околиці міста, зробили досить непоганий ремонт там,
хоча гроші довго для того відкладали, народили дітей.
Якби все йшло за планом, зараз би Миколка ходив в садочок, Валентина вийшла б на роботу, і вони з чоловіком взяли б кредит на
двокімнатну квартиру – а, можливо, замахнулися б і на трикімнатну квартиру, адже дітки дорослішають і потрібно думати і про їхнє
майбутнє, грошей зараз не вистачає дуже, важко вони заробляються, рахується кожна копійчина.
Але, на жаль, життя внесло свої корективи – повноцінно працювати і заробляти тепер Валентина зможе нескоро, на жаль.
До того ж і у Олега з роботою не все так гладко, як хотілося б. З хорошого робочого місця його скоротили два роки тому. Буквально
через пару тижнів він знайшов собі іншу роботу, але там не склалося. Перейшов на третю, а зараз вже на четверту.
Пропонують Олегові гарну зарплату відразу, а потім якісь штрафи, відрахування, які з’їдають майже пів зарплати, а на ці гроші сім’ю з
чотирьох людей не прогодувати.
Олег шукає знову чогось кращого, а зараз в цю кризу з роботою взагалі не так все просто, як хотілося б.
– Ну що, як там твій олігарх? – цікавиться у дочки по телефону мати. – Знову без роботи сидить вдома, їсть дармові харчі? Зрозуміло. А
що їх величність не влаштувало на новому місці в цей раз, скажеш ти мені, чи ні? Скаче з роботи на роботу, як коник той, стрибунець!
Невже не розуміє, що хороший чоловік має дати своїй сім’ї все необхідне.
Скаче Олег, звичайно, далеко не по своїй волі, йому таки доводиться це все робити. Вибирати йому особливо ніколи: в черговий раз
опинившись на вулиці, йде туди, куди беруть ось прямо завтра і пропонують хоч якийсь заробіток: у нього сім’я і двоє дітей.
Добре ще, що хоч не встигли взяти другий кредит на квартиру, тоді взагалі б неймовірно важко було б з грошима, а то б зараз і зовсім
невідомо, як би викручувалися.
– Старшому кросівки треба на осінь купити хоч якісь, минулорічні замалі вже на нього! – жаліється Валентина. – Ми з Олегом давно
вже нічого собі не купуємо, на собі ми завжди економили, а зараз – тим більше. Пральна машинка в нас вже така старенька, вся
поржавіла давно, включаю вже і сиджу поруч, сторожу її, щоб не залила ще сусідів, адже ремонт в чужій квартирі ми оплатити зараз ще
точно не зможемо. Зуб турбує мене вже давно серйозно, але чекаю, не йду нікуди, бо грошей зараз не має.
– Так попроси у матері, можливо допоможе, виручить вас у такій непростій ситуації! – каже якось Валентині її подруга. – Знає ж вона,
що у вас зараз непростий період. Гроші у неї є. Повинна допомогти, вона ж рідна вам людина, виручить в такій ситуації обов’язково.
З грошима у мами Валентини дійсно все добре, навіть дуже добре, вона людина далеко не бідна зовсім, можна сказати, про що вона
завжди любить дати зрозуміти всім знайомим і не дуже. Все життя пропрацювала вона лише на хорошій посаді, важкого нічого не
робила, з великою зарплатою, зробила накопичення гарні і ніколи не забуває про це розказати своїй доньці. На пенсію вийшла з
хорошим запасом грошей, перед кризою дуже вдало купила валюту.
Взагалі, з грошима їй по життю дуже щастить. Можливо, тому мама Валентини з таким непорозумінням ставиться до свого зятя, що він
не може заробити багато грошей для своєї сім’ї.
Зять, який так не зміг, як вона свого часу для життя на майбутнє пристаратися, поваги у неї не викликає взагалі ніякої. А зараз, коли у
нього проблеми, теща і зовсім вважає його невдахою. Сам винен, що все у нього так.
– Марно щось пояснювати моїй мамі і доводити! – розводить руками Валентина з сумом. – І йти до матері, просити грошей я не буду,
знаю наперід, що це нічим добрим не закінчиться. Вона тільки цього і чекає, щоб посміятися з нас, а я цього не хочу, втомилася вже від
такого ставлення. Мама, напевно, не розуміє, що її чекає старість скоро і я теж можу відвернутися від неї, як вона зараз від нас.
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – objectiv.