Від першого чоловіка я пішла з дитиною, потім зустріла хлопця від якого знову завагітніла, він нас покинув через те, що в мене вже була дитина, а спільна дитина для нього значення не мала
У 19 років я вийшла заміж, чоловіка кохала. У 20 народила дочку.
Чоловік зраджував, не ночував вдома, гроші не заробляв. Розлучилися.
Я влаштувалася на престижну роботу з високою зарплатою, через рік мене підвищили, я стала адміністратором в банку.
Познайомилася з хлопцем, закохалася, через півроку стали жити разом. Його батьки були проти, як я дізналася пізніше тому, що я була вже заміжня і в мене є дитина.
Вони вважали, що це соромно. А він мені відразу сказав, що якщо вони мене не візьмуть, то зі мною він не буде. Я розуміла, що нічим хорошим це не закінчиться, але кидати його не хотіла. Через півроку спільного життя я завагітніла.
Він пішов, кинувши мені грошей на «вирішення питання». Його сім’я дзвонила мені з погрозами, пропонували ще гроші. Але я не позбавилися від дитина, не зробила цього. Навіть думки такої не було.
Зараз у мене дві чудові дівчинки. У мене є коханий чоловік, який любить їх, як своїх. Я жодного разу не пошкодувала ні про що. Любі дівчата, жінки, не робіть такого, не позбавляйтеся дітей! Це таке щастя-бачити як росте твоя крихітка. А труднощі. Вони завжди були і будуть.
