ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Мала чоловіка, а запала на болгарина

Вдень дівчата ходили на пляж, засмагали, купалися, заходили у сувенірні крамнички, а увечері вишукували цікаві ресторанчики зі смачною їжею – кожного разу інший. Юля постійно говорила про свого громадянського чоловіка Андрія, розповідала про їхні проблеми, про непорозуміння, про фінансові труднощі.

Врешті дівчата знайшли те, що шукали – місцеве кафе зі смачними болгарськими стравами. А ще – із симпатичним власником, який часто виходив до клієнтів поспілкуватися та пригостити бокалом білого вина. Відтоді усі вечори вони проводили лише там. Юля відверто фліртувала з ним.

– А як же Андрій? – здивовано запитала Аня.

– А що Андрій? Хай вирішує свої питання, а я буду вирішувати свої, – з викликом відповіла подруга.

Аня лише плечима знизала від подиву, але що мала казати? Їй теж сподобався Сандро, але сваритися з подругою через чоловіка вона не буде. Хоче Юля пригод – хай собі має. Їй було і так добре: сонце, море, гарна їжа, усміхнені люди – що ще треба для щастя?

Хіба продовження відпочинку, який так стрімко добігав до кінця. Юля ще лишалась там, бо мала власний бізнес, а от Ані потрібно було повертатись на роботу. Звісно, останній вечір спільного відпочинку дівчата теж вирішили провести у «своєму» кафе.

Читайте також:Курортний роман: “Дурепа! Яке заміжжя, який чоловік? Треба було сказати правду”-думала Галина

Зізнання Сандро

Як і завжди, Сандро пригостив їх вином та присів поряд на кілька слів. Юля одягнула вечірнє плаття з величезним дeкoльте. Здавалось, ось-ось з нього вистрибне, аби лиш чоловік звернув на неї увагу. Ані аж соромно було за подругу, бо раніше ніколи не бачила її такою. Та Сандро спілкувався з обома жінками однаково: рівно та приємно.

Продовжити вечірку вирішили у нічному барі на пляжі. Розмовляли, сміялися та пили вино під зоряним небом. Несподівано Аня відчула, що Сандро легенько пeстить її долоню. Дівчина вражено висмикнула свою руку – як так можна переплутати, Юля ж сидить з іншого від нього боку! Та за якийсь час чоловік знову легенько стиснув її пальці. Аня вже нічого не розуміла: вона була впевнена у тому, що йому подобається саме її білява подруга! Вона знову забрала руку і вже не знала, куди подітись, бо Юля аж свeрдлила її поглядом.

У цей момент Сандро сказав:

– Юлю, дякую за гарний вечір, але зараз я б хотів залишитись з Анею наодинці.

Ошелешена подруга крізь зуби ще бажала їм гарного вечора, а чоловік уже повернувся до Ані:

– Мене завжди цікавили чорнявки

А потім вони пили вино, опустивши ноги в лагідні морські хвилі, дивились на зорі, тримались за руки і були несподівано щасливими. Ніч промайнула непомітно, а на ранок Юля постукала у двері її кімнати і з порога запитала:

– Ну, і як він?

– Чудовий, – ошелешена таким неприязним запитанням, відповіла Аня.

– Ну, ясно. Все, у мене справи, – Юля різко розвернулася і грюкнула дверима.

Аня пакувала валізи і чула, як подруга сердито стукає дверима в сусідньому номері. Лише перед самим від’їздом Юля зайшла до неї, і то лише для того, щоб передати свою сумку з продуктами, яка по вазі не входила в оплачений вантаж авіаквитка.

– Отак я втратила подругу, – похитала головою Аня, розповідаючи мені цю історію. – Зате знайшла своє кохання – Сандро зателефонував мені наступного дня. І з того часу ми не розлучаємось: телефон, скайп, авіаперельоти. А ще він розповів мені, що Юля щодня до від’їзду приходила в кафе і продовжувала фліpтувати з ним. Так що тепер ми практично не спілкуємось. Зате я знову пакую валізи. А ще – ось, – Аня простягнула праву руку, де на безіменному пальці сяяла новенька каблучка. – Я заручена!

Джерело