ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Клуб провів активну трансферну політику: у міжсезоння команду покинули багато вихованців, втім до «Волині» прийшла низка нових гравців, які разом з іншими футболістами, що залишилися, пройшли два тренувальні збори у «Туреччині» та вже готові зіграти перший домашній матч завтра, 24 березня, проти «Нафтовика-Укранафти».

Перед Віктором Богатирем стоїть завдання – створити нову команду та зберегти прописку у Першій лізі – для цього у Віктора Миколайовича та його підопічних є 12 матчів, тож часу на розкачування немає.

Інформаційне агентство Волинські Новини вирішило поспілкуватися з ним про те, як пройшла підготовка до сезону, чому команду покинули кілька її вихованців, про нових футболістів «Волині» та перспективи розвитку дитячо-юнацького футболу.

Команда провела два тренувальні збори у Туреччині. Чи задоволені ви ними? Настільки вдалося виконати те, що планували?

Безумовно я задоволений зборами, оскільки ми тренувалися на хороших полях, зіграли достатньо хороші матчі з різноманітними командами, зокрема з Данії та Казахстану, тобто провели два хороші збори.

Що було найскладнішим?

В нас повністю нова команда, тому на зборах було знайомство з футболістами, їхнім потенціалом, працювали над вибором позиції. Також потрібно було обирати основний склад. Ось це, напевно, і було найскладнішим. На сьогоднішній день (інтерв’ю записувалося 15 березня, - ВН) у нас є примітки основи і тих людей, які будуть допомагати основному складу виповнювати поставлені завдання. Втім, є кілька позицій, над якими ми роздумуємо.

В команду прийшло близько 20 нових гравців. Чи задоволені ви новачками? Можливо, хотілося б ще когось запросити?

Я думаю, що все покаже результат. Ми мали мало часу, хоча й кажуть, що зимова перерва довга.

Багато гравців, яких я знаю по Прем’єр лізі, по Першій лізі, перебувають на контрактах в хороших командах, тому ми не могли їх запросити. Ми брали тих футболістів, контракти яких закінчувалися та тих, кого ми знали. На мою думку, серед підписаних гравців є достатньо якісні виконавці, які пограли в хороших командах. Чи приживуться вони в нас – подивимося, час покаже.

Як відомо, колишній гравець «Волині» Редван Мемешев нині не працевлаштований. Чи розглядалися варіанти його запрошення?

Так, розглядалися, ця розмова була ще в січні. Ми знали, що він їде на перегляд, але ви знаєте, коли професійний гравець сидить вдома і не тренується з командою, а потім їде у клуб не підготовленим… Він поїздив по командах, ми приїхали з Туреччини, почали тут підготовку до календарної гри і буквально позавчора зустріли його в місті. Я його запитав: «Що далі, адже ти не пройшов збори з жодною з команд, а ми тебе запрошували сюди, щоб ти поїхав з нами на збір?». Він відповів, що нічого страшного, мовляв десь влаштується. Утім, хлопець, якому 24 роки, може випасти на півроку, а потім не потрапити до цієї обойми. Я йому так і сказав: «Якщо надумаєш - заходь». Все залежить від його бажання.

Чому вирішили розпрощатися з великою кількістю гравців, серед яких було багато вихованців клубу та його лідерами, зокрема з Шаповалом, Ляшенком, Никитюком?

Скажу, що Ляшенка ми не хотіли відпускати, він сам виявив бажання піти. Ця розмова була ще в грудні, він просто прийшов і сказав, що в нього є пропозиція з закордону, втім ми його не відпускали, взяли на збір, але, якщо футболіст не хоче грати в команді, то я ж не можу його заставити, тому в нас не було бажання його відпускати, адже ми бачили, що він перспективний, талановитий футболіст.

Щодо інших гравців, то я не хотів би нікого звинувачувати, але в мене є підозри в тому, що «Волинь» брала участь в матчах, у яких відбувалася нечесна гра. В мене є підозра, а це значить, що ти вже не довіряєш тим людям. Коли я очолив команду, то сказав, що всіх перевірю на детекторі брехні. Аби ви розуміли, то більшість з них прийшло одразу забирати документи. Якщо людина нічого не боїться, то для неї, що детектор брехні, що якісь наклепи, не мають ніякого значення.

Я не можу цього стверджувати, адже я не прокуратура і не СБУ, але підозра є. Знаю, що комітети розглядають підозрілі матчі, просто вони не озвучуються – це стосується не лише нашої команди, адже є багато інших команд, які підозрюються в «договорняках» .

Щодо вихованець - не вихованець, то мені звичайно хотілося б, аби побільше грали хлопці, які виховувалися у волинському футболі. Якщо ви уважно слідкували, то ми з Валентином Івановичем (Валентин Кошельник – спортивний директор ФК «Волинь», - ВН) вирішили об’єднатися з «BRW-BIK», щоб бути однією структурою, аби молодь виховувалась у нас. Адже багато футболістів, які виховувалися нами, поїхали, зокрема Сергій Петров та Ярослав Деда. Ми ж знаємо, що з Володимира-Волинського вони прийшли сюди, тут себе зарекомендували, а потім пішли. Чому пішли – ми не можемо цього зрозуміти, можливо, їх не влаштовувала фінансова сторона, чи щось в психологічному плані.

А взагалі, якщо порахувати гравців волинського футболу, які виступають в Україні, то у нас були б дві команди у Прем’єр лізі. Ми зараз бачимо, що Олександр Маткобожик - вихованець волинського футболу, але грає він за кропивницьку «Зірку». Якби ми всіх зібрали у Луцьку, то нам би не були потрібні футболісти з інших регіонів. Перед нами і так зараз стоїть завдання, щоб грали свої, адже зараз багато талановитих хлопців не лише в школі «Волині», а й в «BRW-BIK». Ви гляньте, скільки їх вихованців грає за київське «Динамо», а чому вони не в «Волині»? Аби вони «підняли» нашу команду на достойний рівень, а потім ішли бна підвищення до клубів, які виступають у Лізі чемпіонів та Лізі Європи, то я б це зрозумів

Втім, добре, що ми взяли цих футболістів, які, будемо сподіватися, допоможуть «Волині», адже ви самі знаєте, у якому ми положенні.

Будемо відверті, що виступи команди у першій частині сезону були не надто вдалими. Як ви думаєте, чи вдасться показати хорошу гру у другій частині чемпіонату та залишитися у Першій лізі?

Якби в нас було не 12 матчів, а більше, то ми б могли себе відчувати більш спокійніше, до того ж багато клубів подали заявку на Прем’єр лігу, тобто вони будуть виконувати свої завдання. Наші конкуренти у боротьбі за «виживання» також хочуть брати очки, всі оживилися, зокрема «Черкаський Дніпро», ПФК «Суми», одеська «Жемчужина» - це команди, які теж хочуть залишитися в Першій лізі. Завдання складне, але якщо не ставити перед собою цілі, то навіщо жити? Доля привела сюди, значить потрібно виконати це завдання. Я не хочу нагнітати обстановку, адже ви уявіть, що прийшли нові футболісти, - всі вони з різних регіонів, бачать наше становище у таблиці і теж через це переживають.

Тому я хочу, щоб люди підтримали цю команду. Те, що залежатиме від мене, я постараюся виконати: і налаштувати їх, і підготувати до матчів, але це футбол, тому може бути все, що завгодно. Я можу на 100% сказати, що в нас не буде ніяких «договорняків», навіть, якщо будуть підозри, то ми будемо з цим боротися.

Я відверто розмовляв з футболістами і багато з них говорили, що вони жили на зборах разом зі своїми колегами і ніколи не могли уявити, щоб вони були замішені в такому.

Все ж таки будемо сподіватися, що «Волинь» залишиться у Першій лізі. Чи будуть ставитися завдання, щоб наступного сезону боротися за вихід до Прем’єр ліги?

Давайте спочатку вирішимо це завдання, адже про що можна говорити, якщо ми тут не зробили жодного кроку.

Я не боюся критики, в першу чергу я сам хочу подивитися, на що здатна команда. Дай Бог, щоб ми закінчили чемпіонат на позитивних емоціях, а потім сіли і сказали: «Ось це команда, навіть немає кого вигнати. З нею можна працювати далі».

Якщо команда виконає завдання, то і на самих футболістів буде попит. Я з деякими з них розмовляв і вони мені говорять, що це для них крок назад, але перш, ніж говорити, потрібно показати себе, щоб тебе запам’ятали, а не ти ходив і ховався тут на вулиці.

Ось у вас грав румунський півзахисник Бікфалві. От що можна сказати про цього футболіста, якщо він пів команди тягнув – голи забивав, гольові передачі віддавав. Я не знаю, яким був психологічний стан команди, але по телевізору я бачив, що ця людина порядна на футбольному полі.

Буває таке, що потрібно підніматися з дна. Хтось приходить на піці кар'єри, але можна не заграти і піти. Ось ми зараз і хочемо виявити лідера команди, зокрема на полі і поза ним. Але ніхто не знає, в кого який психологічний стан. Ось ситуація з перенесенням: я кажу команді, що нам пропонують грати на штучному полі, але деякі мої футболісти сказали, що ми не тренувалися на такому полі, тобто це вже йде боязнь. Я запитав, чи вони гарантують перемогу, якщо гратимемо на траві – мовчать, адже це знову ж таки відповідальність. Вони повинні бути готові виходити на асфальт і обігрувати всіх.

Чи є зараз в команді травмовані гравці?

Так, у нас Ярослав Кінаш досі не відновився, завтра разом з Владиславом Кравченком вони їдуть на бесіду з лікарем, де будуть обговорювати лікувальний процес. Кінаш індивідуально бігав, тренувався. Така ж ситуація і з Кравченком. Тобто ці два гравці навіть не проходять підготовку.

Скажіть, як відбувався тренувальний процес – команда вийде на пік форми до першого матчу, чи поступово «вкатуватиметься» у сезон?

У нас немає плану, як такого, оскільки ми маємо лише 12 ігор, тобто йде гра до гри. Планували розпочати сезон 17 березня, втім починаємо 24 березня – ось як тут побудуєш план. На 17 березня ми домовляємося зіграти гру, аби ввійти потихеньку в сезон, але ж нам не вдасться зіграти на натуральному покритті, бо в суботу буде снігу по коліна. 28 березня гра не планувалася, але ми будемо грати з «Черкаським Дніпром» і не будемо повертатися додому, тож звідти ми маємо їхати в Суми, де нам потрібно відновитися і потренуватися, а ПФК «Суми» можуть надати нам поле за день до гри, тож наша адміністрація шукає поле для тренувань на 2-3 дні, тому, що тут можна спланувати? Нехай футболісти хоча б нормально поїдять та посплять. Також ми говорили з Валентином Івановичем говорили, щоб не їхати вночі, - це питання по виїзду в Черкаси, адже, коли ми летіли на збір до Туреччини вночі, то потім не могли відійти протягом доби.

Чи визначилися ви з кістяком команди? За якою схемою плануєте грати?

Схема – це умовність, за якою ми базово розставляємо гравців на футбольному полі. Якщо ви подивитеся футбол, то з першим дотиком дом’яча одразу йде перестановка, тобто це формальність. Але я точно можу сказати, що ми будемо грати з двома опорними півзахисниками, тому що пробували зіграти з одним опорним за схемою 4-1-4-1, але вона не «кладеться», по крайній мірі поки. Сказати, що ми будемо грати в два нападники, - ні, адже в нас і одного немає. Скажемо, Володимира Коробку ми можемо використовувати як на фланзі, так і в атаці. Руслан Івашко в нас був травмований. Але в деяких іграх ми можемо використовувати і двох нападників, втім, скоріше за все, в нас буде грати один вище, другий нижче.

До команди вкотре повернувся Олег Герасимюк, який може зіграти як у центрі, так і на фланзі. Де саме його бачите ви?

В мене такий принцип, що футболіст грає на тій позиції, на якій йому зручно. Спочатку я запитую гравця про його улюблене місце на полі. В Туреччині на зборах ми пробували Олега на позиції одного опорника, потім підняли вище, але там потрібно виконувати більший об’єм роботи, тобто для нього краще, аби він все ж зіграв нижче. Тому, для чого я буду мучити його і команду. Де йому комфортно – там він має і грати. Зрозуміло, що в грі можуть бути різні ситуації.

До того ж все залежить від суперника. Якщо ви бачили гру «Манчестер Сіті», то Зінченко грає з ліва в захисті, хоча він гравець, який може «зв’язати», любить повозитися з м’ячем. Ну хто його міг поставити з ліва, окрім Гвардіоли, – ніхто. А це робиться тому, що команда грає в атаку, 73% ігрового часу володіє м’ячем, тому Гвардіолі не потрібен на цій позиції «робокоп з дубинкою», а навпаки – футболіст з координацією та технікою, який зможе притримати м’яч.

Тому все залежить від людини, яка грає в схемі, якщо ми будемо постійно володіти м’ячем, то я поставлю Герасим’юка, щоб він собі бігав пішки і віддавав передачі, але я не можу сказати, що ми гратимемо першим номером і будемо бігти. Всі команди, як і ми, «зажмуться» і гратимуть до помилки, повірте мені. Ми не «Шахтар» - вийшли і «погнали».

Ви знаєте, ми пробували грати через воротаря, оскільки всі голкіпери в Європі грають ногами – спробували, отримали кілька голів і відмовилися. Тому будемо спрощувати гру в залежності від кадрів, які у нас є.

Скажіть, хто буде капітаном оновленої «Волині». Його призначите ви чи обиратиме команда?

На кожну гру капітана призначатиму я. В нас не буде капітана, майора, полковника. Завтра буде достойний Климець (гравець 2000 року народження, - ВН) – буде Климець капітаном. Лідер команди визначається не так, що зібралася когорта людей і хтось каже, що я буду лідером. Насамперед людина має бути лідером на футбольному полі та в роздягальні.

Тут навіть може бути психологічний момент, адже згадайте, як Луческу (екс-тренер «Шахтаря», - ВН) дав Коваленку капітанську пов’язку, аби підтримати цього молодого гравця, щоб він відчув себе на цій позиції, хоча всім було зрозуміло, що лідером команди на полі і поза ним є Срна.

Призначати за віком теж неправильно, по колишнім заслуга також. Зараз йде нова смуга в житті, потрібно це заслужити.

За яким принципом ви обирали помічників в тренерський штаб? Наскільки для вас важлива їхня думка?

Я не можу сказати, що наразі втілив свої ідеї в життя. Розумію, що зараз давить результат, розумію, що, можливо, підібрали не зовсім тих футболістів, тому я не реалізую той план, який би хотів.

Що стосується помічників, то ми не хотіли повністю робити реорганізацію. Володимира Гапона я знав давно, також був знайомий з Альбертом Шаховим, з Вадимом Винокуровим теж колись пересікалися, ще будучи футболістами. Цих всіх людей я знаю. Я вимагаю – вони виконують, а для мене це важливо. Звичайно я дослухаюся до їхньої думки, тобто, коли в нас закінчується тренування, ми сідаємо і обговорюємо його, бо в нас роботи «блокові».

Ми є відкритими – можете приїжджати до нас на тренування, мені нема чого ховати, в нас що Мессі там сидить в куща?. Я не боюся, що хтось буде «гнути мати», а якщо буде – робитиме кувирки на полі.

Буквально днями стало відомо, що поєдинок з «Черкаським Дніпром» перенесуть, тобто перший матч сезону ви зіграєте з «Нафтовиком-Укрнафтою», чи готувалися до ігор цієї команди?

Не дивилися і скажу чому – я їхній склад приблизно знаю, знав, як вони зіграли на зборах, але 18-19 березня вони гратимуть, тому ми більш досконально будемо розбирати їхню гру. Там є футболісти, яких я добре знаю, адже вони були в мене в команді, зокрема Котелін, Цюцюра, Корж. Я знаю можливості цих футболістів, тобто саму структуру гри ми будемо розбирати після 18 березня. Не думаю, що на сьогоднішній день українські команди, особливо Першої ліги, «блєщуть» стратегією чи тактикою. Всі приблизно грають за однаковою схемою.

От я дивився, що на зборах «Десна» грала за схемою 4-3-3, але я не знаю, як це в них буде виходити в чемпіонаті. Своїм футболістам я донесу інформацію, а там все залежатиме від їхньої реалізації плану на гру. Щодо «Черкаського Дніпра», то ми знаємо їхні склад, зокрема нових футболістів.

Сьогодні ми вже згадували про об’єднання з «BRW-BIK». Скажіть, яким чином відбуватиметься співпраця?

Об’єднання – це прерогатива Валентина Івановича. Щодо співпраці, то поки я туди сильно не вникаю, адже вистачає своєї роботи. Проте знаю, що зараз U-19 гратиме контрольну гру і вони вже на контрольні матчі беруть хлопців з Володимира 2001 року народження. Ви подивіться, що в нас Климець 2001 року, і вже грає в першій команді, тому потрібно шукати таких хлопців.

Я прекрасно розумію, що над тренерським штабом тяжіє результат, але мені потрібно, щоб звідти («BRW-BIK»)хлопці до нас йшли. Я їм сказав, якщо вони хоча б по здоров’ю підходили, тоді буде перспектива росту, а якщо інтелект є – взагалі краса, а якщо техніка, то це вже Пеле (посміхається, - ВН).

Чи є в академії клубу виконавці, які вже зараз можуть підсилити головну команду?

В мене принцип такий: сильніший – граєш. На сьогоднішній день я дуже задоволений Марушком – молодий перспективний хлопець. Можливо він одразу не потрапить в основу, щоб не «перегорів», але якщо він буде продовжувати в тому ж дусі, то з нього вийде футболіст.

Також я задоволений Климцем, який 2000 року народження. Якщо зараз він складає конкуренцію групі футболістів основного складу, то чому мені його не залучати, я ж не буду чекати, поки він виросте.

Ви згадайте, що Деда почав виходити на поле в 15-16 років, але якщо Бог дав йому здоров’я і його правильно направили, то чому його не випускати, якщо він дає результат.

Коли вже зайшла мова про дитячий футбол, то я не можу не запитати про єдину структуру гри від головної команди до найменшої. Коли Сергій Ребров був тренером «Динамо», то він запровадив систему, аби всі молодіжні команди грали за такою ж схемою, як і головна, те ж саме зробив Шевченко у збірній. Як ви взагалі до цього ставитеся, чи буде щось подібне запроваджуватися в «Волині»?

У більшості європейських команд є базові принципи, які є на державному рівні, тобто це навики, які закладаються у дитинстві, - вони повинні бути єдиними. Що таке побудова гри? Ви зрозумійте, що там виробляється індивідуальна тактика. Діти навіть не знають, що це тактика, адже за рахунок вправ, які підводять до цього, вже через певний період часу пояснюють, що це тактика. Тобто це закладається, щоб футболісти виконували все на автоматі.

Не знаю, чи до вас питання, чи, можливо, до Валентина Івановича, але все ж: нещодавно клуб уклав з містом договір про будівництво полів у Теремно – скажіть, звідки залучали кошти для цього?

Звичайно, це питання більше до Валентина Івановича. Але, якщо чесно сказати, то коли ми сюди приїхали і я дізнався, що тут нема поля з штучним покриттям, то я був шокований. Тому першим моїм проханням до Валентина Івановича було, аби він побудував поле зі штучним покриттям, щоб потім батьки дітей говорили йому слова вдячності. Адже без дітей в нас не буде ніякої перспективи розвитку«Волині», тому, дай Бог, щоб до кінця року воно вже було, тоді ми здвинемося з мертвої «точки».

Можливо, дещо каверзне питання, але чи не боїтеся ви того, що над вами постійно нависатиме постать Віталія Володимировича Кварцяного, якого вважають легендою «Волині» та волинського футболу, зокрема?

А що ви мене порівнюєте, я що схожий на нього? Всі тренери різні, комусь Віталій Володимирович подобається, комусь – ні. Ви знаєте, мені все одно, як про мене говорять, адже завжди знайдуться люди, які скажуть як щось хороше, так і щось погане – це їхня думка. Моє поняття життя – жити по правді, точніше по істині. Бог все бачить.

Я виконую своє завдання. А щодо чоловік-легенда, то все визначається по справах, – поля штучного немає. Чия вина – я не знаю, ось і все. Бази нема. Легенда? Відповів я?

Колись я приїхав працювати в «Інгулець», де був своєрідний президент. Він складна людина, втім я судив по вчинках. До речі, раніше я не знав, що він був президентом чернігівської «Десни», але він мені розповідав, що там стадіон в оренді, тому за рік він «викинув» багато грошей, а результату не було – не появилося ні поля, ні бази. Тому він вирішив в маленькому населеному пункті Петрово щось будувати.

Всі сміються, але тепер в нього є база, до того ж він говорить, що побудує стадіон на 5 тисяч глядачів. Він говорить, що в нього буде команда Прем’єр ліги і потрохи він створює цю команду. Тому не потрібно говорити – потрібно робити.

Я можу сказати вам, що ми гратимемо, як топ-команди, але цього не буде. Наразі головна задача – залишити команду в Першій лізі.

Як і практично у всьому чемпіонаті вболівальники у Луцьку не надто заповнювали чашу «Авангарду» на матчі «Волині». Які дії керівництво клубу планує передбачити, щоб повернути вболівальника на стадіон?

Ви подивіться, що по всій Україні ніхто не ходить, в Прем’єр лізі на стадіони приходить 80-100 людей. Ви знаєте, я незручно почував себе у Туреччині, оскільки на сьогоднішній день є багато людей, які просто не доїдають. В даній ситуації «Волині», яка знаходиться на передостанньому місці, створили такі умови… та мені складно на душі. Я вже кажу: «Господи, якщо ми не залишимо цю команду, то як мені в очі людям дивитися?». Ми працювали в шикарних умовах, не всі команди Прем’єр ліги можуть собі таке дозволити.

Вболівальників верне тільки гра і відношення до них. Якщо футболісти будуть повертатися до них спиною і йти… Розумієте, я звик, що там де я працюю – це моє улюблене місце. На сьогоднішній день це «Волинь», тому кожного вболівальника, кожну прибиральницю, кожного тренера я маю поважати, бо вони члени нашої команди.

Розмовляв Олександр Зелінський