Водохреща: Сам Бог бере участь у освяченні води. Чому треба купатися, та кому Церква не радить цього робити?
Напередодні свята Богоявлення або Водохреща архімандрит Феодосій (Марченко), викладач Київської духовної семінарії, розповів про традиції цього дня: пірнати в ополонку чи ні і що робити з освяченою водою протягом року. Джерело
Насамперед, прямої вказівки на те, що потрібно купатися на Свято Богоявлення немає. Але є благочестива традиція занурюватися у воду в водоймищі після її освячення з великим благоговінням до цієї Святині, котра так і називається – Агіасма.
При цьому, незважаючи на власну зцілюючи силу Святої води, зовнішнє омовіння символізує дієве очищення людини в Таїнствах, які передували Водосвяттю: Сповіді та Причастю. Також людина згадує саме перше своє Таїнство – Хрещення з відповідними обіцянками Богу жити благочестивим християнським життям.
Тому зовсім неприпустимі непристойна поведінка на місці освячення або ж якесь забобонне відношення до цього Священнодійства.
Як відомо, дуже часто на Водохреща приходили люди далекі до Церкви, її містичного переживання цього великого Свята, ті, які свідомо ворожили напередодні Різдва Христового, виряжались у язичницький одяг на Святки і надіялись від цього всього очиститись, купаючись в освяченій воді; ті, які відносяться до цього, як до ще однієї можливості «поморжувати» чи вперше випробувати себе на міцність у крижаній воді.
В такому разі, це буде богохульством і наругою над Святом, тим, що противне духу християнина. Саме тому, деякі духівники і не радять брати участь в подібних діяннях. Не кожен може здійснити таке омовіння, бо для непідготовлених, це може просто зашкодити їхньому здоров’ю. Оскільки в наших умовах, освячення відбувається за дуже низької температури. Основній масі людей краще обмежитись вживанням Агіасми під час служби або в своїх домівках в цей день і протягом року.
Сам чин освячення води вже вказує на те, які властивості з’являються у Святої води. Насамперед, це те, що вона освячується силою Самого Святого Духа, Третьої іпостасі Святої Трійці. Духа, який сходив у вигляді голуба на голову Іісуса Христа, коли Той отримував Хрещення від Іоанна Хрестителя. Сам Бог бере участь в освяченні води!
А значить вона очищає людину від духовних або ж тілесних хвороб; їй дається благодать визволення людини від гріха; людина сповнюється сил протидіяти різним злодіянням споконвічного ворогу людства – диявoлу; вона просвітлює розум людини, затьмарений гріхом і дає можливість робити добрі справи. А взагалі, вона має різносторонню дію, яка проявляє себе тільки в тому, що є корисним для людини з духовної точки зору.
Тому глибоко помиляються ті люди, які надіються на магічне очищення в купелі, а ближнього свого продовжують ненавидіти; хочуть позбавитись від гріхів, так ніколи і не приступають до Таїнства Сповіді.
Потрібно пам’ятати, що очищує людину і вода, але забруднює її грiх та нечисте серце, які постійно потребують свого очищення протягом року в Таїнстві Сповіді, Соборування та Причастя, а не тільки в один день на Богоявлення.
Освячену воду потрібно вживати. Вживається вона натщесерце, допускається нею і окроплятися. Але треба пам’ятати, що це велика Святиня, тому необхідні віра в цілющі сили води та молитва перед вживанням Святині. Зберігається вона в чистому місці, краще в місці, де стоять святі ікони.
Бажано вживати воду кожного дня, але особливо в дні сильних спoкус та можливих хвоpоб. Святитель Лука (Войно-Ясенецький), який був одночасно єпископом і професором медицини, в свій час говорив, що на власному досвіді та в лікарській практиці переконався в цілющій силі Святої Богоявленської води.
Можна освячувати щорічно домівки, особливо тоді, коли відомі випадки якогось чаклунства та ворожби. Потрібно освятити якомога більше води, щоб в середньому темпі використання її вистачило на цілий рік.
Враховуючи погодні умови, стан власного здоров’я та інші фактори, які унеможливлюють перебування у воді на Водохреща та те, що такий спосіб освячення не являється уставним та загальнообов’язковим, звісно, гріхом бути не може, оскільки, є інші, доступні для всіх, форми споживання цієї води.
Якщо людина в такому фізичному стані здоров’я, що потребує тільки таку форму «зігрівання», не враховуючи інші, то краще взагалі не ходити на водоймище. Тим паче, що в такий спосіб людина ще більше може переохолодитися, оскільки розширення периферичних судин провокує більшу втрату тепла; по-друге, це може бути додатковим фактором ризику для людей з серцево-судинними захворюваннями.
І по-третє, що саме важливе, – втрачається молитовна атмосфера біля освяченої води. Потрібно сторонитися всього, що порушує сакральне сприйняття цього Великого Свята.
Звідки вона пішла? Вода має особливе значення для всього людства, вона дає життя. Дуже багато є місць в Священному Писанні та Церковному Переданні, де поряд з власними властивостями води, Господь через воду символічно та дієво показував людям Свою благодатну силу.
Тобто, саме єство води, яке і так живить людину, доповнювалося ще й надприродніми властивостями від Бога і спричиняло не стільки фізичну, скільки духовну дію на людину.
Тому споконвік, на Русі та й і в наш час, існують цілющі джерела, в яких люди, по молитві, отримують зцілення від усіляких хвoроб. Дуже часто ці джерела носили назви святих. Саме це згодом, цілком природно, могло стати причиною того, що люди гуртом йшли на річку в це Величне Свято, адже вода в цей день була особливо освяченою. В 17 столітті був навіть цілий чин «Ходіння на Йордан», в присутності патріарха, кліру та благочестивого народу.
Звісно, така благочестива християнська традиція могла перехрещуватись з якимись язичницькими віруваннями та звичайними забобонами, які нічого спільного зі Святом та Церквою не мали.
Відголоски цього ми бачимо, нажаль, і в наш час.
Відповідь на це питання вже частково прозвучала. Але підсумовуючи, слід зазначити, що не рекомендується відвідувати водоймище тим, хто мотивується будь якими іншими причинами, тільки не церковними. Бо це буде наругою над Святинею. Тим, хто не може цього зробити за станом здоров’я.
Тим, для кого Свято Богоявлення, це ще один привід, щоб похизуватися перед друзями величним запливом на відстань або більшою кількістю пірнань під воду, ніж торік. Досвічений духівник повинен зробити все можливе, щоб до води, навіть близько, не підходили люди в стані алкогольного сп’яніння, наражаючи на небезпеку себе та інших людей.
До Свята можна тільки залучитися, але ні в якому разі не порушувати його молитовно-містичний настрій. Оце і буде ще одним критерієм того, кому можна купатися.
Мабуть, це саме головне питання. Перш за все, Церква заздалегідь готує християн до правильного сприйняття цього Свята. Щоб правильно його зрозуміти та відповідно провести, потрібно звернутися до книг та церковних служб. А вони не тільки підготовлюють людину до Свята за кілька днів, а ще й після торжества, нагадують нам про нього, для того, щоб ще більше проникнутись сакральним значенням цього Свята.
Тому є богослужбовий період передсвята та післясвята, де читаються певні тропарі, кондаки, стихіри, канони, паремії, Царські часи, Апостол та Євангеліє. Потрібно намагатися прийти на всі ці служби. Все це насичує розум та дух людини певними роздумами та молитвою.
Людина переймається тим, щоб в день Просвіщення максимально очистити себе від гріхів в Таїнстві Покаяння, отримати цілющі сили та Самого Бога в Таїнстві Причастя. У неділю перед Богоявленням, на сторінках Священного Писання, пророк Іоанн нагадує всім нам, щоб грішне людство випрямило той шлях, яким Господь приходить до кожної людини.
Мається на увазі весь життєвий шлях людини, з її сприйняттям себе у цьому світі, з її сенсом життя. Вся ця, у кожного складна, дорога вирівнюється дуже просто: викоріненням гріха з серця людини для того, щоб весь його простір був заповнений Христом. Адже кожен знає, як важко жити гріховним життям. Саме задля того Господь прийшов на землю, щоб бути в серці кожного із нас. Але зможе Він бути там тільки в тому разі, коли щире покаяння людини прокладе Господу доріжку.
Тільки один гріх і небажання людини можуть бути перепоною на цьому шляху. Саме гріх спотворює цю дорогу і не дає можливості бачити Бога, в тому числі, і в кожній людині.
Є тільки один спосіб позбавитись від гріха – Таїнство Покаяння. Саме тому, ті хто покаялися і хрестилися Хрещенням покаяння на річці Йордан і змогли разом з пророком почути голос Бога Отця, побачити Сина Божого у воді та споглядати Духа Святого, який у вигляді голуба сходив на голову Христа. Саме тому, можна не просто почути Бога, а і правильно Його зрозуміти, сприйняти та відчути, тому що тільки ті, в яких чисте серце, можуть побачити Бога.
Але у християн сила пізнання Бога ще більша за ту, якої сповнювались люди в Єрусалимі та Іудеї від Іоанна. Сам пророк казав, що Христос буде хрестити людей Духом Святим, а це незрівнянно більше від того, що робив Ангел пустелі. Тому ще доброю традицією в день Свята являється доброчинність, церковна та домашня молитва, щоб практично нагадати собі ті обітниці, які давала людина під час свого Таїнства Хрещення.
Все інше може бути рівно настільки, наскільки не заважає, буквально, в святості, проводити цей день: відвідування водоймища, знайомих та близьких, хрещених батьків, для того, щоб поділитися радістю Свята, поспілкуватися, окропити своє житло та господарство Святою водою.
Вважається добрим звичаєм, коли священнослужитель в період Свята та післясвята обходить своїх знайомих, близьких та прихожан, освячуючи їх домівки Святою водою. І найголовніше, це зберігати Божу благодать в своєму серці, яку людина отримала в період Святок.
