Заробляла в Італії Анна не для себе – все дітям віддавала. Старша донька будувала будинок, молодшій – купила квартиру, а син з невісткою захотіли машину. Але через заробітчанські гроші у них в сім'ї о
Звичайний робочий день заробітчанки добігав до кінця, сеньйор уже нарешті заснув і Анна
вже теж збиралася йти спати. Раптом задзвонив телефон. На екрані, що засвітився, Анна
побачила фото своєї старшої доньки, Лесі. На годиннику – 10 вечора. Такий пізній дзвінок
викликав щонайменше тривогу. Відразу стрепенулася – що могло статися, чому донька так пізно їй телефонує.
Не встигла Анна підняти слухавку, як донька замість того, щоб привітатися, відразу почала
питати, як мама посміла дати гроші невістці на машину. «Хто вона тобі, мамо? Чим ти
думала, коли давала Михайлу і його дружині гроші? Вона ж машину забере, а брата вижене.
Ти ж сама знаєш, скільки разів Михайло вже йшов від неї без нічого. А тепер їй машину подавай. Мамо, як ти могла».
Леся так емоційно говорила, що не давала мамі і слова вставити. Вона відверто була
обурена вчинком матері – віддати таку велику суму невістці, яка їх рідню має ні за що, як і
чоловіка, в принципі. Ще рік назад вона його вигнала і навіть на розлучення хотіла
подавати. А мама їй за це кілька тисяч євро на машину. І де тут справедливість?
Донька Анні так і сказала – або ти і нам таку ж суму даєш, або ми і знати тебе не хочемо…
Анна закінчила телефонну розмову і довго дивилася у вікно. На вулиці вже було тихо. Італія
вже років 15, як стала її домом. Поїхала, бо треба було дітям допомогти. З чоловіком вона
розлучилася 20 років тому, тоді молодшій донечці всього 10 років було. Троє дітей, яких треба було піднімати.
Дітей залишила з мамою, а сама поїхала на чужину заробляти для них гроші. І справді, все,
що заробляла, все віддавала дітям. Старша, Леся, завжди була шустрою і цілеспрямованою.
В 20 років вона вийшла заміж, привела додому зятя.
Анна нічого не говорила – зятя прийняла і всі гроші присилала старшій доньці, яка мала
доглядати за молодшими. Середній син Іван теж не барився, надумав одружуватися, пішов
жити до дружини в сусіднє село. Тепер Анна вважала за потрібне допомагати і синові – то
ремонт допомогла зробити, то меблі купила, то техніку. Все, що син просив, намагалася виконати.
Але найбільше грошей висилала Лесі. Донька з зятем затіяли грандіозне будівництво. Через
кілька років у Анни була найбільша хата в селі. Донька і справді добре господарювала за
мамині гроші. А три роки тому молодша, Галина, теж надумала заміж виходити. Тут старша
сестра і показала своє лице – сказала, що не дозволить ще одного зятя привести на подвір’я.
Перший час Галина з чоловіком знімали квартиру. Анна вирішила, що буде справедливо,
якщо вона молодшій доньці купить квартиру. Що тоді почалося – Леся підняла галас, що
будинок ще потребує багато грошей, а мама квартири купує.
Та Анна вчинила по-своєму і невдовзі Галина вже жила в своїй квартирі. Лесі нічого не
залишалося, як тільки прийняти ситуацію. Бо знала, що гроші їй ще потрібні.
А нещодавно Анні подзвонив син, просив маму допомогти. Стосунки з дружиною у нього
дуже погані, та звинувачує його в тому, що він її зовсім не забезпечує. А тепер, на свій день
народження, захотіла машину. Іван просив маму допомогти, бо хоче зберегти сім’ю.
Дружина йому вічно нагадує, що його мама все для сестер працює, а йому нічого не дала.
Анна вирішила, що дасть синові ті кілька тисяч євро, які він просив. А як він ними розпорядиться – його справа. Але тепер про це дізналася старша донька, і знову в сім’ї
негаразди… І як помирити дітей? Вона ж для них старається…
ukrainians.todau
Фото ілюстративне, з вільних джерел
