ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

«Прибирання по-японськи» – термін, який сьогодні широко обговорюється і не останню роль в його популярності зіграли книги Кон Марі «Магічне прибирання», Юкіко Канеко «Життя без речей». Принцип, про який пишуть автори, простий: потрібно позбутися від будь-яких речей в будинку, які не приносять радості.

Коли я вперше почула про японське прибирання, то подумала собі: «О! Я знаю людей, яким ця ідея точно стане в нагоді!» Наприклад, подрузі, яка зберігає сукню зі свого випускного – про всяк випадок. У себе ж удома для очищення совісті я провела поверхневу ревізію і мотлоху не виявила.

Вдруге я згадала про японців, коли переїжджала на нову квартиру. У мене немає власних меблів, з посуду – тільки чашка для кави і келихи для вина, з техніки – ноутбук і смартфон. Незважаючи на це, на упакування і перевезення речей пішла сила-силенна часу і грошей. Тоді я вирішила провести більш ретельну перевірку.

Щоб процес звільнення від мотлоху був ефективнішим, японці рекомендують проводити ревізію не за приміщеннями (кухня, спальня, ванна), а за категоріями речей: одяг, взуття і т. д.

Одяг
Як і у багатьох дівчат, весь мій одяг можна розділити на кілька категорій: на кожен день, на вихід, на всякий випадок, на випадок, якщо я зійду з розуму (впевнена, у багатьох з вас такі речі теж є).

Звичайно, речі поділені на групи тільки в моїй голові, а в шафі вони перебувають в стані перманентного хаосу і анархії, тобто звалені в одну велику купу. Тому я просто відкрила шафу з весняно-літніми речами і викинула її вміст на диван.

Тепер, за порадою японців, треба було вирішити, що з цієї купи ганчір’я мені приносить радість. Але ж радість – це подорожі, цікаві люди, котики, звичайно. Одягу в цьому списку немає. Тому я пішла іншим шляхом: спочатку оцінила комфортність кожної речі (довелося відсіяти пару хоч і симпатичних, але синтетичних блузок), потім те, як на мені сидить та чи інша річ.

Я залишила джинсовий комбінезон, спідницю, сукню і кілька майок. Вибір був нешвидким і нелегким. З багатьма речами було важко розлучатися, адже виникало мільйон виправдань: для цього я схудну, тут пляму виведу, це мені не пасує і незрозуміло з чим носити, але ж можна придумати щось.

Мені допомогла порада Юкіко Канеко: такі відмовки – це обкрадання самого себе. Одяг, в якому ми будемо добре виглядати в майбутньому (якщо схуднемо, позбудемося плями, придумаємо щось), заважає нам мати ті речі, в яких ми можемо бути прекрасними вже зараз.
Процес ревізії шафи з весняно-літніми речами в підсумку зайняв цілий місяць, зате потім з зимовим одягом, білизною, взуттям справа пішла набагато швидше.

Косметика
Найбільше непотрібних засобів було куплено з метою так званої економії. Наприклад, я вже давно і успішно користуюся певним кремом від куперозу, який коштує біля $ 25. Але іноді я робила спроби замінити його більш дешевим засобом. У підсумку в ході прибирання було виявлено 5 кремів загальною вартістю $ 30, кожен з яких був використаний не більше 2-3 разів.

Інші категорії
Закінчивши з біжутерією, я приступила до решти категорій, де на мене чекало чимало сюрпризів. Наприклад, бутербродниця, крапельна кавоварка і електричний чайник, про які я забула, тому що не користувалася цими приладами років зо п`ять. Досить мотлоху було знайдено і в інших групах:

1. Сувеніри та декор для дому. Магніти, декоративний посуд, іграшки, статуетки та інші пилозбірники.
2. Текстиль. Некомфортна у використанні постільна білизна та рушники, кілька скатертин, тюль, кілька огидних синтетичних пледів.
3. Техніка. Несправні навушники, моторошно незручна настільна лампа, плойка для гофре, електричний епілятор.

Куди все це подіти?
На це питання відповідь краще знайти ще до того, як ти берешся до ревізії. Інакше мотлох переноситься в комору або на балкон, а потім непомітно повертається на свої колишні місця. У мене було 4 основні канали збуту:

1. Притулки для тварин. Сюди я привезла непридатні для носіння речі, постільну білизну і все те, що можна використовувати в якості підстилки.
2. Групи допомоги. Волонтерським організаціям, які я знайшла в Фейсбуці, пішли речі, які можна продати на благодійних ярмарках. Майже весь верхній одяг попрямував багатодітній родині, яка залишилася без даху над головою через пожежу.
3. Подарунки. Там само, в Фейсбуці, я знайшла кілька груп, в яких учасники дарують свої речі бажаючим. Саме таким шляхом пішла майже вся моя біжутерія, нова косметика, дещо з одягу і взуття.
4. Сміттєві баки. Все, що не вдалося збути першими трьома шляхами, я просто викинула.
5. Крім перерахованих вище методів, є ще один: продати або обміняти непотрібну річ. Якісь внутрішні переконання завадили мені спробувати цей варіант, але моя знайома успішно користується цим способом і це сильно її мотивує.

Що робити, щоб це не повторилося знову
Юкіко Канеко порівнює процес позбавлення від мотлоху зі схудненням: якщо просто викинути речі, не змінивши систему, то вони, як і зайві кілограми після виснажливої ​​дієти, скоро повернуться знову. Тому я проаналізувала основні причини появи непотрібних речей, щоб запобігти їх виникненню в майбутньому.

1. Розпродажі, акції. Думка про те, що товар, нехай сумнівної якості або незрозумілого призначення, коштує «всього $ 10», часто змушувала мене купувати дійсно непотрібні речі. Наприклад, червону сукню на фото. Не мій розмір, не мій фасон, не мій колір. Навіщо я її купила?
2. Економія. «Мені потрібна річ за $ 15, але зараз у мене їх немає, тому куплю за $ 5». Як показав приклад з кремом, ця схема не працює.
3. Речі, що втратили свою цінність. Колись вони приносили користь і від думки про те, що цей час ще настане, позбутися не так легко. Тому я запровадила правило купувати будь-яку нову річ тільки після того, як позбудуся від аналогічної старої.

Результати
В цілому прибирання забрало півроку і ось що змінилося після його завершення:

Через те, що в квартирі стало набагато менше речей, наведення чистоти та її підтримка забирає набагато менше часу і сил. Тільки уявіть: зараз я протираю пил на будь-якій горизонтальній поверхні, і не рухаю туди-сюди предмети, які на ній знаходяться, тому що їх немає.
Через напівпорожню шафу з одягом зникло традиційне ранкове запитання, що одягнути. З’явився час для того, щоб приготувати нормальний сніданок, а не закидати в себе на ходу хліб з ковбасою, як це було раніше. Крім того, залишивши речі, які мені дійсно пасують, я стала якщо не краще виглядати, то більш впевнено себе почувати.

Красномовним підсумком прибирання стала сума в $ 2 000 – приблизна вартість відданих або викинутих речей (нового або майже нового одягу, техніки і т. д.). Якщо ця цифра здається вам далекою від реальності, підійдіть до будь-якої зі своїх шаф і поділіть її вміст на дві категорії: те, що дійсно потрібно і те, без чого можна і обійтися. Тільки будьте чесними. Порахуйте вартість речей з другої категорії. Сума напевно вас здивує. Це – чудесний антидот проти хитрощів маркетологів та інших факторів, через які ми обростає мотлохом. За останні 3 місяці я купила собі тільки кеди. Головне – це мій свідомий вибір, а не сувора заборона в цілях економії.

Дівчина, якій я подарувала одну пару своїх джинсів, сказала, що це будуть перші джинси в її житті. Не те, щоб я відчула себе феєю, яка виконує бажання, але стала краще розуміти філантропів. Допомога людям заповнює в серці порожнечу, яка іноді з’являється у багатьох з нас.

А що ж зі зміною самої людини?
Японці не збрехали: я дійсно змінилася. Прибирання зробило мене більш вільною у моральному і фізичному плані. Відійшли переживання про покупки, які потрібно зробити або вже зроблені. Зникли напади самопокарання за бездумні витрати. З’явилося більше часу і грошей. Що це, якщо не свобода?

Всім, хто хоч раз стикнувся з ідеєю мінімалізму, рекомендую приділити їй більше уваги. Зв’язок між станом людини і речами, які її оточують, мізерно малий і ви в цьому переконаєтеся, позбувшись перших 2-3 пакетів з непотрібними речами.

Джерело