– Лідо, що ти собі думаєш, у вересні діти в школу підуть, грошей немає, а ти Степана свого глядиш!
Давай, їдь в ту Італію, Галка вже там років п’ять, як сидить, – давала настанови кума. По поверненні Ліда лиш руками розвела. – Чого ж ви мовчали, діти, хіба ж я не людина?
23 червня 2019, 16:16
ВСЕ БУДЕ ЛЮКС