«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

Реалії «безкоштовної» медицини

Волинський медик розповіла, чому задекларована безкоштовна медицина не така вже й безкоштовна.

Держава гарантує безоштовну медицину в Україні, однак виконання цих зобов’язань передбачене в межах виділеного фінансування. Реалії сьогодення показують, що із головної казни країни дають лише десяту частину від потреби.

Головний лікар комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня» Лариса Духневич розповідає, що нинішній стан медицини потребує змін, адже між деклараціями на рівні держави і реальним станом речей – прірва. - інформують Волинські новини.

БЕЗКОШТОВНО, АЛЕ ХТО БУДЕ ПЛАТИТИ?

«Нас багато критикують за благодійні внески, і це зрозуміло чому, адже усі знають 49 статтю Конституції про безкоштовну медицину. Втім, мало хто знає про 95 статтю Конституції України, де вказано, що медзаклад має право робити видатки лише в межах виділеного фінансування. Тобто по факту виходить, що безкоштовне лікування таки дійсно відбувається, але в межах виділеного фінансування.

На сьогодні ми маємо таку картину: нам дають видатки, ми їх розподіляємо постатейно. Для прикладу, торік нам дали 5 мільйонів на медикаменти. Через Prozorro ми закупили ліки, дезінфікуючі засоби, реактиви, вату, спирт, стерилізацію, кисень тощо. Беремося уявно ділити ці ліки на всіх людей, яких ми пролікували за рік і маємо, що на одного пацієнта на рентгенівську плівку передбачено з державної казни 50 копійок.

Зрозуміло, що за цю суму забезпечити кожного пацієнта безплатною плівкою фізично неможливо. На ЕКГ папір передбачена взагалі копійка, і так на все. Як результат, в середньому, на одного хворого на день із державної казни нам дають 20 гривень. Фактично потреба складає 200 гривень. От і маємо безкоштовну медицину на 10%. Але ж коли не платить держава, то хто це має робити? Нізвідки матеріальні речі братися не будуть. Тому має платити пацієнт чи страхова компанія», - пояснює Лариса Духневич.

Та додає, що, на щастя, держава підтримує фінансово діяльність відділення реанімації, адже один ліжко-день вартує близько 2800 гривень. Лариса Духневич уточнює, що йдеться саме про обслуговування, ліки в цю суму не входять.

ЛІКАРНЯ МАЄ ПРАЦЮВАТИ БЕЗУПИННО

«Зауважу, що у нас ургентна лікарня і все має бути із запасом. Ми не можемо працювати за принципом: коли є фінансування – надаємо медпослуги, адже на кону життя людей. Як управлінець, я бачу свою заслугу в тому, що хто б до нас не звернувся, ми завжди надаємо першочергову допомогу і оперуємо незалежно від того чи є в людини гроші, чи ні. Тому, щоб утриматися на плаву, потрібно залучати додаткове фінансування. Cтаття 13 Закону України «Про бюджет» каже про власні надходження закладів, це можуть бути гранти, дарунки та благодійні внески.

Якби нам дозволили на законодавчому рівні формувати актив виконаних робіт, щоб за ними пацієнти оплачували надані послуги, то не було б і труднощів, однак цього немає, тому у більшості медзакладів, і в нас зокрема, практикуються благодійні внески у муніципальну касу. Тут варто зауважити те, що благодійні внески можуть тратитися лише на виконання основної функції закладу. У нас це лікувально-діагностичний процес та господарська діяльність. Люди по-різному до цього ставляться, загалом із розумінням», - каже головний лікар Лариса Духневич.

Окрім благодійних внесків, додає медик, лікарні допомагають ремонтувати ті чи інші відділення приватні організації та люди, яких врятували.

ПОДЯКА ЛІКАРЮ НЕ МОЖЕ БУТИ ВИМОГОЮ

Керівник комунального медзакладу зауважує, що після одужання, інколи, люди хочуть подякувати своєму лікарю, що вважає особистою справою кожного. Однак Лариса Духневич застерігає, що вимагати «подяки» ніхто не має права.

«Якщо хтось хоче подякувати лікарю – то це справа пацієнта. Хай тоді лікар оббіжить зо 10 разів його і отримає віддяку. Але я категорично проти того, щоб було вимагання, мовляв, поки не заплатиш, то не зроблю. З цим у мене дуже строго і якщо такий факт дійсно буде – обов’язково прошу мене повідомити. За це я вклонюся та подякую. Бо це неприйнятно і в нашій лікарні цьому не бути», - наголосила пані Лариса.

З її слів, одним з ефективних механізмів контролю в лікарні є анонімні анкети, які роздають пацієнтам щоб моніторити ситуацію з персоналом.

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі